Богомолець Олександер (18811946), видатний укр. патофізіолог і наук. організатор, д. чл. АН УРСР, д. чл. АН СССР. Нар. в Києві; 1909 приват-доц. Новоросійського Ун-ту в Одесі; 1911 проф. заг. патології у Саратовському Ун-ті; 192531 проф. патологічної фізіології Московського Ун-ту, 1929 обраний д. чл. АН УРСР. У 1931, обраний президентом АН УРСР, переїхав у Київ, де очолював створені ним Ін-т Експериментальної Біології і Патології та Ін-т Клінічної Фізіології АН УРСР. Б. основоположник школи патофізіологів, що працювала над проблемами патофізіології, ендокринології, вегетативної нервової системи, конституції, переливання крони, онкології, діятез, фізіології й патології сполучної тканини, проблемою довголіття й ін. Б. опрацював ефективну методу впливу на сполучну тканину за допомогою винайденої ним антиретикулярної цитотоксичної сироватки (АЦС), відомої в усьому світі як стимулятор функцій сполучної тканини. Останні роки життя багато працював над проблемами вивчення довголіття. Б. автор численних праць- із біології, фізіології й патології, серед них монографій: Вступ до науки про конституцію і діятези, Криза ендокринології, Про веґетативні центри обміну, Набряк, Продовження життя (1938), великих (дво- і тритомового) підручників патологічної фізіології. [Г. Ш. і І. Р.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|