Генеральний Секретаріят Української Центральної Ради, укр. уряд в період між І і IV універсалами — з 28.6.1917 до 22.1.1918. Створений був спершу як прообраз уряду після оголошення І Універсалу (28.6.1917), на пропозицію УПСР, на засадах коаліції, спочатку в складі 8 ген. секретарів і ген. писаря; гол. Г. С. і ген. секретар внутр. справ — В. Винниченко (УСДРП), ген. писар — П. Христюк (УПСР), ген. секретарі: фінансів — X. Барановський (безпартійний кооператор), міжнац. справ — С. Єфремов (УПСФ), військ. справ — С. Петлюра (УСДРП), зем. справ — Б. Мартос (УСДРП),. судових справ — В. Садовський (УСДРП), освіти — І. Стешенко (незалежний соціял-демократ), харчових справ — М. Стасюк (УПСР). Спочатку в укр. колах були розходження у визначенні завдань Г. С.: на думку одних — підготовна праця для автономії, на думку других — функції уряду (неукр. кола взагалі зайняли гостро неґативну позицію). 9.7.1917 Винниченко оголосив деклярацію Г. С., в якій визначається його ролю як виконавчого органу влади. Після переговорів між Укр. Центр. Радою і рос. Тимчасовим Урядом останній визнав Г. С. за крайовий орган України, склад якого мав визначатися Тимчасовим Урядом у порозумінні з Укр. Центр. Радою. Поки ще тривали переговори, Укр. Центр. Рада була в результаті всеукр. роб. з’їзду поповнена, і 27.7. був обраний новий склад Ген. Секретаріяту: гол. і ген. секретар внутр. справ — В. Винниченко, ген. писар — П. Христюк, ген. секретар фінансів — X. Барановський, міжнац. справ — О. Шульгин (УПСФ), військ. справ — С. Петлюра, зем. справ — Б. Мартос, судових справ — В. Садовський, освіти — І. Стешенко, харчових справ — М. Стасюк, шляхів — В. Голубович (УПСР), пошти й телеграфу — О. Зарубін (рос. с. р.), держ. контролю — М. Рафес (Вунд); товаришами ген. секретаря міжнац. справ обрано: від жидів — М. Зільберфарба (жид. об’єднання соц. партій), від поляків — М. Міцкевіча (поль. дем. центр). Після довгих вагань Укр. Центр. Рада прийняла запропоновану рос. урядом «Тимчасову Інструкцію для Ген. Секретаріяту» з 17.8.1917, яка передбачала, що Г. С. у далеко зменшеному складі (замість 14 ген. секретарів лише 7) є вищим органом Тимчасового Уряду в справах місцевого управління Україною, призначуваним Тимчасовим Урядом на пропозицію Центр. Ради. Одночасно дійшло до кризи, і Г. С. димісіонував. Після відмови Д. Дорошенка очолити Г. С., останній 3.9.1917 був затверджений у наступному складі: голова і ген. секретар внутр. справ — В. Винниченко, ген. секретарі: освіти — І. Стешенко, фінансів — М. Туган-Барановський (УПСФ), міжнац. справ — О. Шульгин (товариші — М. Зільберфарб і М. Міцкевіч), зем. справ — М. Савченко-Більський (УПСР), ген. контролер — О. Зарубін, ген. писар — О. Лотоцький (УПСФ), комісар України при Тимчасовому Уряді — П. Стебницький (УПСФ). 10. 10. Винниченко виступив на засіданні Малої Ради з програмовою деклярацією, яка загальним завданням ставила «об’єднання всієї укр. землі і всього укр. народу в одній автономній одиниці». В умовах, коли большевики повалили Тимчасовий Уряд і в Києві йшла збройна боротьба, 12.11.1917 Центр. Рада доповнила склад Г. С. такими особами: секретар харчових справ — М. Ковалевський (УПСР), військ. справ — С. Петлюра, праці — М. Порш (УСДРП), торгу й пром-сти — В. Голубович, юстиції — М. Ткаченко (УСДРП), шляхів — В. Єщенко, пошт і телеграфу — О. Зарубін; до товаришів ген. секретаря міжнац. справ додано Д. Одинця (рос. Нар.-Соц. Партія) для рос. справ. Після проголошення III Універсалу (20.11.1917) відбулися зміни в складі Г. С.: димісіонували М. Туган-Барановський, М. Савченко-Більський, О. Зарубін, О. Лотоцький; у грудні відійшов С. Петлюра. На поч. січня 1918, після дальших змін, Г. С. мав такий склад: гол. і ген. секретар внутр. справ В. Винниченко, ген. секретарі: судових справ — М. Ткаченко, військ. справ і праці — М. Порш, зем. справ — Б. Зарудний, продовольчих справ — М. Ковалевський, міжнар. справ — О. Шульгин, шляхів — В. Єщенко, пошти й телеграфу — М. Шаповал, морських справ — Д. Антонович, виконуючий обов’язки ген. секретаря фінасових справ — В. Мазуренко, торгу і пром-сти — В. Голубович, освітніх справ — І. Стешенко, великоруських справ — Д. Одинець, жид. справ — М. Зільберфарб, поль. справ — М. Міцкевіч, ген контролер — О. Золотарьов, в. о. ген. писаря — І. Мірний. IV Універсалом 22.1.1918 Г. С. був перетворений на Раду Нар. Міністрів УНР (див. ще ЕУ І, стор. 504—10). [Р. М.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]