Геральдика, гербознавство, допоміжна іст. наука про герби, іст. їх виникнення й розвитку, закони складання та вживання (див. Герб). Тісно пов�язується з генеалогією та символографією, наукою про символічні знаки, їх уживання в Г., нар. орнаменті, печатках, монетах і т. д. Символичні знаки з�являються у всіх народів у стадії родового патріярхального устрою, для позначення власности, що належить родові, а після розкладу родового устрою, з виникненням приватної власности, � окремим родинам (домам). Цей процес відбувався на Україні в першому тисячолітті по Хр. Найдавнішими знаками були первісні символи: хрест, свастика (в Г. відомо до 200 форм хреста), квадрат, ромб, коло та ін. прості фігури, що здебільша символізують сонце. На Україні відомі також літерні знаки, ймовірно Готського походження, деякі, можливо, старослов. письма. Далі в Г. з�являються такі зображення, як зірка, півмісяць, квіти, зброя, геральдичні звірі та птахи (лев, одноріг, кінь, олень, грифон, орел, чорногуз, крук), людські постаті і т. д. Первісні родові й домові знаки, разом із пережитками родового устрою, збереглися до нашого часу, зокрема в Криму й на Кавказі (вони звуться �тамги�, на худобі � �тавра�, на керамічних та ін. виробах � �клейна�). На Україні первісні знаки зберігалися до недавнього часу в бортництві (бджільництві) по деяких місцях Київщини, Волині й Полісся. Найдавніші укр. знаки відомі на кераміці з 8 в., князівські й боярські знаки з 10 в. Домовим знакам надавала великого значення �Руська Правда� (11 в.), там вони звуться �різи�, �міти�, �п�ятна�, накладати знаки � �знаменувати�. Символографія, як і Г., користується спорідненими з нею науками: археологією, сфрагістикою (наука про печатки), нумізматикою та ін. В укр. Г. працювали В. Лукомський, В. Модзалевський, Ю. Нарбут, нині на еміграції М. Битинський, В. Сенютович-Бережний. Символографічні досліди провадили В. Щербаківський, В. Січинський, М. Міллер.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]