Величко Самійло (1670 + не раніше 1728), видатний коз. літописець; вчився в Київ. Академії, володів лат., нім. і поль. мовами. В. служив при ген. писарі В. Кочубеї, бл. 1704 перейшов до Ген. Канцелярії, 1708 звільнений зі служби, пізніше жив у Диканьці, провадячи літ. й учительську працю. В. переклав на укр. мову нім. зб. Космографія. Гол. твір В. Сказаніе о войнЬ козацкой зъ поляками чрезъ ЗЬновія Богдана Хмельніцкого... починається 1620 і доводить опис подій до 1700; це перший систематичний виклад історії коз. держави. Автор використав тогочасні укр., поль. і нім. джерела, цитує багато документів. Мова літопису укр. книжна 18 в. з виразними нар. елементами, стиль красномовний, ідейна основа високо патріотична; В. зворушливо описує добу руїни, козаків вважає справедливими оборонцями України, а Хмельницького величає другим Мойсеєм. Літопис В. видала Київ. Археографічна Комісія: Летопись событий в Юго-западной России в 17 в.. ІIV. 184864.

Література: Дорошенко Д. Огляд укр. історіографії. Прага 1923; Иконников В. Опыт русской историографии, II, 2. К. 1908. [І. Б.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]

 

Книгарня Горизонт

 
Сайт управляется системой uCoz