Українці почали селитися в В. з перших рр. укр. іміграції (з поч. 1890-их рр.). Це був їх перший розподільний пункт на шляху до приділених їм місць постійного поселення (�говмстедів�) і праці в степових провінціях; багато з них залишалося в В. З 1896 ч. українців швидко зростало: 1910 р. � 6 000, 1921 � 12 000, 1931 � 20 000, 1946 � 27 000, 1951 � 41 500, становлячи 11,1% всього населення т. зв: Великого В.; в самому В. українці займають перше місце після брітанців (50,6%), переважаючи ін. національності. Завдяки своєму центр, геогр. положенню, як �брама� до еміґрації на зах., В. � не тільки найбільше скупчення, але й �столиця� українців Канади. Тут мають або мали осідок майже всі центр, укр. установи. У В. постала перша в Канаді укр. гр.-кат. церква 1899; в 1912�48 (до часу створення 3 екзархатів) В. був осередком гр.-кат. єпархії на всю Канаду, тепер � осідок укр. кат. архиепископа. У В. взяла поч. Укр. Греко-Правос. Церква в 1918; з 1947 � осідок єпископа, пізніше митрополита. Центр. установи в В.: Комітет Українців Канади (КУК) 1940, Централя Укр. Нац. Об�єднання (УНО) до 1953 (згодом в Торонто), Централя Українців-Католиків Канади (1946�53), Централя Укр. Ветеранів, Гол. Осередок Укр. Культури, осередки жін., юнацьких та ін. орг-цій. Видання: �Канадійський Фармер� (з 1903) і �Укр. Голос� (з 1910) � тижневики, �Новий Шлях� (з 1942 у В.), двічі на тиждень, ряд ін. часописів. Н.а катедрі слов�янських мов Манітобського Ун-ту в В. працюють професори Я. Рудницький і П. Юзик. Починаючи з 1951, з напливом нової хвилі укр. еміґрації до Канади, другим важливим осередком укр. життя в Канаді стає Торонто. [Р. М.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]