Датив, давальний відмінок, гол. придієслівний. Основне значення непрямий обєкт, що до нього спрямована дія, в багатьох типах безособових речень дійова особа. Д. має закінчення -ові / -еві, рідше -у (типове для півн. говірок) в іменниках чоловічого роду, -у середнього, -і жіночого, -ам у множині.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|