Екзарх
(з грец. керівник), ієрархічний титул у Сх. Церкві часів перших Вселенських Соборів. Е. посланець патріярха з постійними функціями там, де того вимагали потреби патріярхату, найчастіше щоб зберегти в залежності від патріярха якусь церк. провінцію, яка хотіла відокремитися. У Болгарії Е. звався її первоієрарх з найдавніших часів. У Візантії титул Е. часто діставала особа для виконання тимчасових важливих доручень. Після усунення патріярхату в Росії титул Е. носив митр. С. Яворський. Цей титул належав також первоієрархові Грузії. Титул Е. на Україні у другій пол. 16 в. надав патріярх Ієремія II єп. луцькому К. Терлецькому, доручаючи йому протидіяти унійним задумам митр. М. Рагози. Титул Е. мав також митр. П. Могила. В 192137 рр. правос. автономна церква на Україні творила екзархат; Екзархами були архиєп. М. Єрмаков і митр. К. Дяков.Митр. Київський теперішньої Рос. Правос. Церкви Йоан (Соколов) носить титул Е. України; з цим титулом не звязані ніякі юрисдикційні функції.
У найновіші часи укр. кат. єпископи в ЗДА (та ще недавно в Канаді) носять титул Е. (філядельфійський, стамфордський, пітсбурзький), здійснюючи звичайну єпархіяльну владу над вірними сх. обряду на території зах. (латинської) Церкви з доручення папи як вселенського патріярха Кат. Церкви. В 1951 р. засновано екзархат для вірних сх. обрядів, в тому ч. для українців у Бразілії, а в 1957 р. для українців католиків у Великобрітанії. [Р. М.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|