В укр. мистецтві Г. займала й займає визначне місце. Вже в княжі часи мініятюри з фігурними мотивами, ініціяли, заставки, кінцівки в перших рукописних книгах досягли високого мист. рівня. Перші впливи візант. (напр., орнамент плетінки), згодом Готики й ренесансу з рослинною орнаментикою (Пересопницьке Євангеліє на Волині 1556 р.).

З розвитком друкарства на Україні (з 1562 р.) засвоїлось ґраверство � дереворіз, міде- і сталерит, що були на Україні відомі вже з поч. 16 в. Помітні впливи нюрнберзької, венецької й голл. шкіл. Особливого розвитку досягло Граверство в добу укр. барокко, гол. за часів гетьмана І. Мазепи. Укр. Гравери вважались найкращими в Сх. Европі. Крім книжкового граверства з пишною орнаментикою і складною символікою та алегорією, поширюються ґравюри на окремих аркушах паперу й шовку, присвяти визначним укр. достойникам, акад. �тезиси�, портрети, архітектурні мотиви, пляни міст тощо. Найвизначнішим гравером був Олександер Антоній Тарасевич (діяльність 1672�1720 рр.), що був також першим офортистом на цілому Сх. Европи. До школи О. Тарасовича належали видатні ґравери Д. Галаховський, Л. Тарасевич, І. Стрельбицький, І. Щирський. Своєрідного стилю праці І. Мигури і Н. Зубрицького (знаменита �Іфіка� 1712 р.). В пол. 18 в. провідне місце зайняли Г. Левицький у Києві, І. Филипович у Львові, Й. та А. Гочемські й Т. Стрельбицький у Почаєві. Ґраверство 17�18 вв. дорівнювало кращим зах.-евр. зразкам і мало великий вплив у сусідніх країнах, особливо на Московщині. Гол. осередки укр. граверства 17�18 вв. � Львів, Крехів, Київ, Чернігів, Почаїв. Граверства вчили в Київ. Академії та Києво-Печерській Лаврі.

Новий тип ґраверства поширився в добу клясицизму кін. 18 і поч. 19 в., коли з�явилися нові види техніки, як офорт, лявіс, акватинта.

Літографія з�явилася на Україні на поч. 19 в. Перші автолітографії В. Боровиковського походять із 1815 р. Як виробництво літографія. відома в Одесі в 20-их рр. 19 в., у Львові з 1822 р., в Києві � з 30-их рр. Новітня укр. Г., зокрема офорт, веде свій початок від Т. Шевченка. Механізоване ґраверство на дереві, або т. зв. ксилографія, також мало багато укр. мистців, які працювали в усій Рос. імперії. В новітні часи офортом та ін. видами граверської техніки займалися М. Самокиша, І. Репін, О. Кульчицька.

З поч. 20 в. настає велике піднесення укр. Г., гол. прикладної, оформлення книжки, ілюстрація, плякат, екслібрис, пром. Г. тощо. Особливі заслуги у відродженні укр. Г. мають В. Кричевський і Ю. Нарбут, останній створив цілу школу і стиль нової укр. книжкової Г., що ґрунтується в гол. на відсвіженні стилю укр. козацького барокко. Вплив Нарбута і досі не втратив своєї сили. Між двома світ. війнами дійшло під його впливом до великого піднесення книжкової Г. на Зах. Укр. Землях, де з впливами Нарбута зливались впливи нового зах.-евр. мистецтва. Визначніші представники: П. Ковжун, М. Бутович, П. Холодний старший; О. Сорохтей, Е. Козак у карикатурі. В книжковій Г. працювали також В. Дядинюк і Я. Музика. На Центр. Землях А. Петрицький і ін.

У різних ґраверських техніках, передусім деревориті, працювали й залишили визначні твори В. Касіян, О. Кравченко, О. Сахновська, І. Падалка. На Зах. Землях О. Кульчицька, І. Іванець, Н. Хасевич, М. Осіньчук, В. Баляс. На еміграції О. Архипенко, В. Цимбал, В. Масютин, С. Левицька, П. Омельченко, Ю. Вовк, В. Хмелюк.

В книжковій Г. і в різних ґраверських техніках працювали й працюють: О. Судомора, С. Гординський, П. Холодний, син, М. Михалевич, Г. Мазепа, М. Григоріїв, П. Андрусів, Я. Гніздовський, М. Дмитренхо, М. Левицький, М. Білинський та ін. (докладніше див. ЕУ І, стор. 833�39). [В. Січинський]