Гуцульські Альпи (також: Рахівські гори, Рахівський кристалічний масив), найбільше на зах. висунена частина Мармаросько-Буковинської верховини, положена міх долинами Білої Тиси на півн. і Руської Ріки на півд. Г. А. е найбільш різноманітною й мальовничою частиною Укр. Карпат завдяки значній висоті (понад 1900 м), різноманітній геол. будові (ґнайси, кристалічні лупаки, вапняки, вулканічні породи), глибоким долинам (до 1 500 м) і виразним формам кол. зледеніння; вершки мають гостру форму, узбіччя стрімкі й скелясті. Г. А. складаються з двох груп: а) ґнайсовий Піп Іван (1 940) у формі могутньої піраміди і б) базальтовий стіжок Фарків (1961) та вапняковий Михайлєк (1920). Г. А. вкриті смерековими лісами, вище яких простягаються полонини, жереп (гол. Піп Іван) і скельне невгіддя (Піп Іван). Населення скупчене в долинах Білої Тиси (с. Богдан), Тиси (м. Рахів) і Руської Ріки (Руська Поляна й Руське Криве). [В. К.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]