Гуменна Докія (*1904), письменниця, родом із Київщини; почала друкуватися в 1924, належала до спілки Плуг. На поч. 30-их рр. зазнала гострої критики за неспівзвучність із сов. дійсністю. Нині на еміграції в ЗДА. Написала чимало оповідань, зокрема зб. Куркульська вілія (1946), великий роман Діти чумацького шляху (ІIV, 194851), де на широко поданому побутовому тлі сов. України 2030-их рр. зображена доля кількох сел. родин, психологічну повість Мана (1952), повість Велике Цабе (1952), в якій белетризує археол. дані про трипільську добу, зб. нарисів Багато неба (1954) й ін.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|