В Австро-Угорщині створено одностайний корпус Ж. для всієї держави 1849 р., спочатку як складову частину армії; 1876 вилучено її з складу армії. Тоді ж, відповідно до двоподілу монархії, постали дві Ж.: одна для лавстр. коронних країв╗, а друга для лкраїв угор. корони╗. Перша Ч лцісарсько-королівська Ж.╗ (kaiserlich-kЎnigliche Gendarmerie) була правно й орг. оформлена законом про Ж. з 25.12.1894, який згодом став основою орг-ції Держ. Ж. ЗОУНР. Згідно з ним, Ж. підлягала-у військ. і госп.-адміністраційному та вишкільному відношеннях своїм військ. зверхникам (старшинам Ж.), у виконуванні служби безпеки адміністраційним урядам, а в останній інстанції в усіх справах мін-ву крайової оборони. військ. зверхником Ж. був інспектор Ж. в ранзі ген. Ж., розміщена на території одного коронного краю, мала свою крайову команду Ж.; на укр. землях Ч у Львові (ч. 5) для Галичини і в Чернівцях (ч. 13) для Буковини. Їм підлягали команди відділів Ж. (на декілька повітів), повітові команди і жандармські станиці Ч найнижчі орг. клітини Ж. (в містах і більших селах). Посередньою ланкою між: крайовими командами і командами відділів були т. зв. експоновані булавні старшини Ж.; в сх. Галичині було їх три: у Львові, Перемишлі і Станиславові. Жандарми підлягали військ. судівництву. Вони виконували службу на підставі лслужбової інструкції╗, користуючись правами військ. і цивільної варти. Хоч призначенням Ж. було стояти на сторожі закону та берегти життя і майно громадян, все таки австр.-поль. влада в Галичині нерідко зловживала нею для переслідування укр. населення. В Ж. служили також українці, однак їх приділювано до служби здебільша між неукр. населенням, тоді як на укр. землях Ж. складалася перев. з чужинців, гол. поляків. Кільканадцять старшин українців, що служили в австр. Ж., майже всі мали службове призначення поза укр. землями.

Подібну орг-цію мала й угор. королівська Ж. (magyar kirсlyi csendЎrsщg). Вона відіграла злопамТятну ролю перед і під час першої світової війни в гнобленні й угорщенні закарп. українців.

В Рос. Імперії діяв окремий корпус Ж. (лотдельный корпус жандармов╗), створений Миколою І 1827; він підлягав мін. внутр. справ із окремим командиром корпусу, штабом і жандармським управлінням. Всю імперію поділено на 8 жандармських округ під командою генералів; їм підлягали губ., а останнім Ч місь. й пов. управління та окремі команди. Лише останні виконували службу порядкової поліції, тоді як всі ін. частини займалися викриванням і розслідом політ. протидерж. дій. Для цього Ж. користувалася широкими повноваженнями: право кожночасних обшуків, арештів тощо. Основна різниця між Ж. царської Росії і зах. країн полягала в тому, що перша була суто політ. поліцією, тоді як діяльність других зводилася до чинностей порядково-виконавчої служби. Бувши упривілейованим знаряддям деспотичного режиму, рос. Ж. разом із ославленою лохранкою╗ (таємною поліцією) здавлювала нещадно всі протирежимні прояви і їх носіїв; була вона також засобом гноблення й русифікації поневолених нерос. народів, а особливо українців.

У відновленій після революції в Росії укр. державі службу безпеки несла спершу міська та пов. міліція, за гетьманату державна варта, за Директорії знову міліція. Незалежно від цього, засновано 1919 для тієї ж служби лКіш для охорони респ. ладу╗; 1920 організовано Ж. У звТязку з цим видано лТимчасову заг. інструкцію служби для Ж.╗, затверджену військ. мін. УНР 24.9.1920.

В ЗУНР встановлено 6.11.1918 Радою держ. секретарів Корпус Держ. Ж. Його орг-ція основувалася на кол. австр. законі з 1894 р. В останній інстанції Ж. підлягала у всіх справах держ. секретаріятові військ. справ. Команду Держ. Ж. створено у Львові, що пізніше мала осідок в Тернополі, врешті в Станиславові. В кожній з 3 військ.-територіяльних обл. встановлено лекспонованого старшину Ж.╗, якому підлягали команди відділів, повітів і станиць. Комендантами Держ. Ж. були отаман Л. Індишевський, з лютого 1919 підполк. О. Красіцький; заступниками останнього були Індишевський, а згодом підполк. Я. Яськевич. лЕкспонованими старшинами╗ були сотники: І. Козак (Львів), С. Малинович (Станиславів) та М. Алиськевич (Тернопіль). Інспектором Держ. Ж. іменовано полк. О. Гаванського.

Реорганізацію Ж. проведено законом УНРади з 15.2.1919, який змінив частково кол. австр. закон про Ж., встановлюючи, що Ж. підлягає щодо служби публічної безпеки держ. пов. комісарам, а в справах військ., госп.-адміністраційних, вишколу і контролю служби своїм командантам; в останній інстанції у всіх справах Ч держ. секретаріатові внутр. справ. Пост інспектора Ж. скасовано, а натомість створено при держ. секретаріяті внутр. справ лб відділ Ж. і поліції╗, начальником якого став отаман Ю. Волощук. Скасовано також пости експонованих старшин, але в березні 1919 створено такий пост в Дрогобичі, очолений отаманом І. Дичкою. Для вишколу пробних жандармів Команда Держ. Ж. організувала лдоповняючий відділ╗. В лютому 1919 на 23 встановлених відділів Держ. Ж. було обсаджених повністю 18, а решта частково. Держ. Ж. перед переходом за Збруч налічувала 6 булавних і 25 сотенних старшин, 1000 проф. жандармів, 400 пробних (австр. і укр. вишколів) та 3000 міліціонерів, що становили доповнення жандармських станиць з уваги на воєнний час. Після ліквідації держ. секретаріяту внутр. справ в червні 1919 Держ. Ж. підпорядковано спочатку Начальній Команді УГА, потім Команді Запілля, вкінці Військ. Канцелярії Диктатора ЗОУНР. Після виїзду останнього з України Держ. Ж. перейшла в розпорядження і владу Команди Етапу УГА. За Збручем в липні 1919 перейменовано Держ. Ж. на лНар. Сторожу╗, щоб не дратувати населення Центр. і Сх. України пригадкою про злопамТятну рос. Ж. Із проф. і пробних жандармів створено 8 відділів лНар. Сторожі╗, що несли службу безпеки й допоміжну військ. службу в районі розташування УГА. Після катастрофи УГА частина Держ. Ж. вступила до Дійової Армії УНР, інші опинилися в полоні або в таборах інтернованих в Чехо-Словаччині.

Рішенням держ. секретаріяту військ. справ 24.3.1919 створено при Залізнодорожній військ. управі Залізнодорожну Ж.; вона виконувала службу безпеки на залізницях.

На укр. землях, що по 1920 р. опинилися під чужими режимами, існували поліційні формації тих же держав. В УССР діяла ВЧК, перетворена на ҐПУ, згодом НКВД, а тепер МВД, як політ. поліція та міліція. На укр. землях під Польщею службу кол. Ж. виконувала держ. поліція (policja paёstwowa), організована на зразок Ж. (див. Поліція). Назва Ж. залишилася в Польщі лише за військ. Ж.

На Закарпатті під чехо-словацькою владою діяла Ж. (шeskoslovenskщ шetniotvo),організована на зразок кол. австр. Ж. Угор. Ж. в 1939Ч44 під час окупації Закарпаття вславилася побоями населення й репресіями супроти укр. діячів.

Під Румунією подібну ролю супроти укр. населення виконувала сіль. Ж. (jandarmeriei rurale), що, крім служби публічної безпеки, несла функції кримінальної поліції; у військ. відношенні вона підлягала мін. нац. оборони, а в кримінальних справах Ч юстиції. Рум. Ж. була поділена на легіони, секції і на місцях станиці (див. також Польова жандармерія).

Література: Военная Энциклопедия. 1912; Mayers Lexikon. 1926; Masaryk·v Slovnik Nauшn¤. 1925; Legea pentru organizarea jandarmeriei rurale. 1929; Вісники держ. законів і розпорядків ЗУНР. Тимчасова заг. інструкція служби для жандармерії. 1920; Козак І. Дещо про Держ. Жандармерію ЗУНР. Укр. Скиталець, IV, чч. 16Ч17 та Літопис Червоної Калини, 3Ч5, 1932. [І. Козак]