Жупа
, назва копалень соли та солеварень в середньовічній Польщі; їх управителі т. зв. жупники були королівськими урядовцями. На укр. землях існували Ж. в Самборі, Перемишлі й Сяноці.Ж. також адміністративно-територіальна одиниця у півд. словян. Звідси слов. назва угор. комітатів (varmegye) жупи і їх начальників жупани. Українці в Угорщині до 1919 жили на території таких жутг: Спиш, Земплин, Шариш, Уж, Берег, Уґоча, Мараморош та розкинені в меншості по ін. жупах. Чехо-словацький уряд зберіг до 1927 на Закарпатті і Словаччині адміністративно-територіяльний поділ на жупи.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|