Західна Область Української Народної Республіки (ЗО УНР), назва Зах.-Укр. Нар. Республіки після проголошення об�єднання з УНР. Згідно з ухвалою УНРади в Станиславові 3.1.1919 і Універсалу Директорії УНР 22.1.1919, обидві держави зливаються в одну при забезпеченні територіяльної автономії для ЗО УНР. Справу остаточного об�єднання обидвох держав мали розв�язати Установчі збори України. До того часу УНРада і Держ. Секретаріят виконували цивільну і військ. владу на території ЗО УНР; було узгіднено тільки військ. командування на фронтах, створено спільну делеґацію на Мирову Конференцію, заведено спільну валюту. Короткий час чл. Директорії УНР був Є. Петрушевич, гол. УНРади ЗО УНР. Директорія УНР, з свого боку, створила окреме мін-во для справ ЗО УНР, яке згодом було ліквідоване. 3 кін. 1919 установи ЗО УНР, в тому ч. і делегація в Парижі, в наслідок деклярації місії УНР у Варшаві 2.12.1919 про незаінтересування територією Зах. України, відмовилися від спільних установ УНР і провадили цілком незалежну політику. З поч. 1920 уряд ЗО УНР на еміґрації і його делеґація в Парижі повернулися до попередньої назви � ЗУНР, а також почали називати її територію Сх. Галичиною з огляду на те, що ця назва вживалася з пол. 1919 в актах Мирової Конференції в Парижі. [М. С.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]