Закупи
, категорія напіввільних людей в давній Русі-Україні. З. залишались правно вільними, але фактично були зрівняні з невільниками у висліді їх договірної залежності від господарів. Закупництво поставало з договору позики, забезпеченої закладом самого боржника. Руська Правда ділить З. на таких, які працюють на дворах своїх господарів (двірні), і на ролейних (працювали на ріллі) та визначає взаємини З. з господарем. Господар мав право застосовувати фізичну кару супроти З., проте не міг їх продавати. За З. залишалося право скарги на господаря перед княжим судом. Вони мали право на майно, входити в різні договірні взаємини, виступати на суді як свідки. Сплата боргу робила З. вільними, хоч, напр., спроба втечі З. могла призвести до невільничого стану.В лит. добу З. відомі під назвою закупні, які відповідали двірним З. Руської Правди, і т. зв. люди в пенязіх, що нагадували ролейних попередньої доби. Взаємини між паном і З. полягали у двосторонній приватно-правній умові. Лит. Статут встановляв лише річну ціну, яку З. мали відробити панові. Двірські закупні відробляли борг своєю працею, а люди в пенязіх, які працювали на зем. наділах пана, сплачуванням в натурі з річного врожаю. З., не викупившись до смерти, як і в добу Руської Правди, переходили у підневільний стан, на непохожих селян.
Література: Ясинский М. Закупы Русской Правды и памятников западно-русского права. К. 1904. [В. М.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|