Землевпорядкування, техн.-орг. заходи і діяльність відповідних, найчастіше держ. органів, спрямовані на впорядкування і розмежування землі з метою визначення об�єкту, меж і суб�єкту власности чи землекористування і їх легального задокументування, а також для більш раціонального використання землі. Землевпорядні заходи пов�язані перев. із зем. реформами та соц.-екон. революціями (див. Земельний устрій. Земельні реформи). Найважливішими прикладами З. на Україні є: Волочний перемір (16�17 вв.), скасування панщини (1848, 1861), Столипінська реформа, колективізація. В СССР існує, крім З. між окремими оселями, також внутр.-госп. З. в колгоспах (див. також Комасація).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]