Енциклопедія Українознавства, т. 4, Львів 1994, с. 1201-1600 (+ 64 стор. Фундатори), ціна 45.00 грн.
Крушельницький Іван — Місто. Репрінт видання 1962 року видавництва "Молоде життя"
Список вибраних статей:
 

Список статей:

Кубанська Законодавча Рада — В. Іванис

Кубанська низовина — В. Кубійович

Кубанське Козаче Військо — Р. М.

Кубань — В. Іванис, В. Кубійович, М. Міллер

Кукурудза — В. Кубійович

Куліш Микола — В. Ревуцький

Куліш Пантелеймон — О. Оглоблин, П. Петренко

Кульчицька Олена

Кунцевич Йосафат — о. І. Назарко

Курбас Лесь — В. Гаєвський

Курило Олена — Ю. Шевельов

Куркулі — В. Голубничий

Курорти — Р. М.

Кустарна промисловість — Є. Ґловінський, В. Кубійович

Лазаревський Олександер — О. Оглоблин

Латвія

Лащенко Вячеслав (1875—1953), педагог і письм.

Лащенко Галина (*1911), гром. діячка і письм. родом з Києва, дочка Ростислава Л.

Лащенко(в) Микола (1829—96), протоієрей

Лащенко Митрофан (1832—1903), гром. діяч

Лащенко Ростислав (1878-1929), історик права

Ле (справжнє прізвище Мойся) Іван (*1895), письм. родом з Черкащини

Лебедєв Амфіян (1859—1910), історик

Лебедєв Микола (1863—1931), рос. геолог

Лебедин, м. на півд. Слобожанщині, розташоване в 7 км від р. Псла

Лебединець Антін (*1895), муз. педагог і композитор

Лебединепь Михайло (†1934), письменник

Лебединський Іван (1888—1942), економіст-статистик

Лебединський Сильвестр, єп., див. Сильвестр Лебединський.

Лебединцев Костянтин (1878—1925), син Теофана Л., математик, педагог

Лебединцев Петро (1819—96), протоієрей Софійського собору в Києві

Лев І Данилович — М. Ждан

Левицький Григорій — С. Янів

Левицький Дмитро — С. Янів

Левицький Кость — В. Мудрий

Левицький Орест — О. Оглоблин

Левицький Федір— В. Ревуцький

Легка промисловість — В. Винар

Легкоатлетика — Е. Жарський

Лексика — О. Горбач

Лексикологія — Ю. Шевельов

Лемки — В. Кубійович

Лемківські говірки — О. Горбач

Ленін і ленінізм — В. Голубничий

Леонтович Микола — В. Витвицький

Лепкий Богдан — В. Радзикевич

Лесевич Володимир

Лещетарство — Е. Жарський

Липинський Вячеслав — І. Лисяк-Рудницький

Липицька культура — Я. Пастернак

Липківський Василь

Лисенко Микола — В. Витвицький

Литва — Р. М.

Литво

Литовський Статут — Б. Цюцюра

Литовсько-Руська держава — Л. Винар

Личко Іван (1882—?), гром. діяч і агроном

Лишанський Юрій (*1898), режисер у Київ. опері

Лишні (Лишини), старшинсьїкий рід на Чернігівщині 18 в.

Лишній, один з Дніпрових порогів.

Лищиця (Gypsophila L.), багаторічні або однорічні рослини з родини гвоздикуватих

Ліберець (Liberec, нім. Reichenberg), м. в півн. Чехії

Лівадія, с. м. т. в Крим. обл.

Ліванов Михайло (1751—1800), один з перших дослідників ґрунтів

Лівицька Марія (*1879), уроджена Ткаченко

Лівицька-Холодна Наталя (*1902), поетка

Лівицький Андрій (9.4. 1879-17.1.1954), юрист, визначний гром. і політ. діяч [К. Паньківський]

Ліґа Націй

Лікар — Т. Лапичак

Лікарня — Т. Лапичак.

Лікарські рослини — Н. Осадча-Янага

Лірика — Д. Чижевський

Лірично-побутові пісні — П. Одарченко

Ліс — В. Кубійович, Б. Лучаковський

Лісівництво — Б. Лучаковський

Лісова і деревообробна промисловість — В. Кубійович

Лісова освіта — Б. Лучаковський

Лісова смуга — В. Кубійович

Лісове господарство — Б. Лучаковський

Лісове законодавство — Б. Лучаковський

Лісостеп — В. Кубійович

Література для дітей — Р. М.

Літературна критика — І. Кошелівець, Б. Кравців

Література

Літературна мова — Ю. Шевельов

Літературно-меморіяльні музеї

«Літературно-Науковий Вісник» — В. Дорошенко

Літературознавство — І. Кошелівець

Літописи

Літурґікон

Лондон

Лотоцький Олександер — Р. Смаль-Стоцький

Лубок

Луцьк див. Луцьке

Луцьке, Луцьк (ІІІ—6), м. на зах. Волині, положене над р. Стиром

Луцьке євангеліє, апракос, рукопис 14 в., описаний на Україні з півід.-слов. ориґіналу

Луцьке Хресто-Воздвиженське Братство, Луцьке Чеснохресне Братство, одне з визначних правос. братств, засноване 1617

Луцький Мирон (1891—1961), брат Остапа, хлібороб-суспільник, у 1918—20 рр. сотн. УГА

Луцький Остап (1883—1941), політ. і гром. діяч, визначний кооператор, публіцист і поет

Луцький Юрій (*1919), син Остапа, літературознавець родом з Галичини, тепер у Канаді

Лучаковський Богдан (*1900), інж.-лісівник родом з Галичини

Люблін — В. Кубійович

Людкевич Станислав — А. Рудницький

Людність українських земель — В. Кубійович

Ляльковий театр — Л. Полтава

Ляскоронський Василь (1860—1928), історик, археолог і нумізмат родом з Полтавщини

Ляскоронський Сильвестр († 1754), вчитель Київ. Академії

Ляссота (Lassota von Steblau) Еріх (1550-1616), шляхтич із Шлезьку, вояк і дипломат

Лятенська культура, кельтська культура останніх 5 вв. до Хр.

Лятичів, Летичів, с. м. т. на сх. Поділлі, положене при впадінні р. Вовка до Бога, р. ц. Хмельницької обл.

Лятишевський Іван (1879—1957), церк. кат. діяч, проф. Духовної Семінарії у Станиславові

Ляториця, р. на Закарпатті, ліва притока р. Бодроґа, довж. 190 км

Лятошинський Борис (*1895), визначний композитор і педагог родом з Житомира — А. Рудницький

Лятуринська Оксана (*1902), письм. і скульптор родом з Волині

Ляхи (від слов. слова «ляда» — укр. лядо), староукр. назва поляків

Ляхівці, кол. назва с. м. т. Білогір’я.

Ляхницький Касіян (1735—84), церк. діяч

Ляхоцький (Кузьма) Антін (1853-1918), гром. діяч, драгоманівець

Ляшенко Василь (*1902), фізик родом з Чернігівщини

Ляшенко Лука, кіноактор, режисер і сценарист

Ляшенко Олександер (*188?), маляр

Лящ (Abramis brama L.), риба з родини коропових

Лящевецький Кирило (+1770), церк. діяч родом з Чернігівщини, проповідник

Лященко Аркадій (1871—1931), історик укр. літератури

Лященко Петро (1876—1955), видатний економіст

Львів [— В. Кубійович, А. Фіґоль]

Львівська (7) бриґада УГА, постала в січні 1919 з групи «Південь II»

Львівська Державна Картинна Ґалерея, створена 1940 р. на базі Нац. ґалерії м. Львова

Львівська Державна Консерваторія ім. М. Лисенка, висока муз. школа, постала 1940 р.

Львівська єпархія (львівська архиєпархія), була продовженням гал. єпархії, заснованої Ярославом Осмомислом у 12 в.[В. Ленцик]  

Львівське Успенське Братство — Б. Кравців

Львівський Державний Музей Українського Мистецтва

Львівський Державний Український Драматичний Театр ім. М. Заньковецької — В. Ревуцький

Львівський Державний Університет ім. І. Франка — А. Фіґоль

Львівський (таємний) Український Університет

Львівсько-волинський кам’яновугільний басейн

Льон посівний — В. Кубійович

Магдебурзьке право — Р. М.

Мазепа Іван — О. Оглоблин

Мазепа Ісаак — М. Кураж

Маковей Осип — В. Радзикевич

Маковецький (Makowiecki) Степан (1860—1949), поль. ботанік родом з Поділля

Маковиця, група Вулканічних Українських Карпат між р. Ужем і Ляторицею

Маковиця, іст. назва півн.-зах. Пряшівщини (півн. частина кол. Шариського комітату)

«Маковій», свято св. Маковея (14.8. нового стилю)

Маковський Володимир (1846—1920), рос. маляр, передвижник

Маковський Володимир (1870—1941), вчений в галузі турбобудування та газових турбін

Маковський Константан (1839—1915), рос. маляр, брат Володимира М., один з засновників т-ва передвижників

Макогін Яків (1880—1956), укр.-амер. політ. діяч і меценат

Макогон Дмитро (1881—1961), письм. і педагог

Макогон Іван (*1907), скульптор з нахилом до монументалізму

Максаківський монастир, Преображенський монастир, над р. Десною б. с. Максаківки (Чернігівська обл.)

Максим, митр. києво-володимирський 1283—1305, родом грек

Максимейко Микола (1870—1941), історик права родом з Роменщини

Максимович Михайло — О. Оглоблин

Максимовичівка — О. Горбач

Маланюк Євген — Ю. Лавріненко

Мала Русь — Б. Кравців

Мале Полісся — В. Кубійович

Малишко Андрій — І. Кошелівець

Мало-Іллінівка, с.м.т. Артемівського р-ну Донецької обл.

«Малопольска Всходня», див. Малопольща.

Малопольща, поль. Малопольска, іст. країна Польщі в сточищі гор. Висли

Малорита, с.м.т. в півд.-зах. частині Полісся

Малоросійство, зумовлений довгим поневоленням України Росією комплекс провінціялізму в духовості частини укр. громадянства — Б. Кравців

Малоросійська губернія, адміністративно-територіяльна одиниця, створена 1796 р.

Малоросійська Колегія, назва двох різних установ 18 в. на гетьманській Україні — О. Оглоблин

Малоросійське Таємне Товариство, політ. орг-ція, яка існувала на Лівобережжі в першій пол. 1820-их рр.

Малярія — В. Плющ

Малярство — С. Гординський

Мамонтов Яків — І. Кошелівець

Манастирі — о. М. Ваврик

Манґановорудна промисловість — С. Процюк

Манжура Іван

Манітоба — І. Тесля

Манявський Скит — о. М. Ваврик

Марійські Товариства — о. І. Назарко

Марія — І. К-ий

Маркевич Микола — О. Оглоблин

Маркевич Яків — О. Оглоблин

Марксизм — В. Голубничий

Мармароська котловина — В. Кубійович

Мармаросько-Буковинська котловина — В. Кубійович

Мармарощина — А. Жуковський

Маршалл (Marshall) Джозеф, англ. подорожник другої пол. 18 в.

Маршалок, один з найвищих держ. Урядів у Польщі й В. Князівстві Лит.

Маршинський Аполінарій (1865-1929), гром. діяч, фінансист і педагог

Мар’яненко (справжнє прізвище Петлішенко) Іван (1878—1962), драматичний актор [В. Ревуцький]

Масальський Володимир (*1897), мовознавець

Масандра (IX—15), с. м. т. на півд. березі Криму

«Масандра», великий виноробний комбінат

Масарик Тома Гарріґ (1850—1937), чес. мислитель, вчений і держ. діяч. [І. Лисяк-Рудницький]

Масарик Тома — І. Лисяк-Рудницький

Маслов Сергій

Маслосоюз — А. Качор

Масонство — Б. Кравців, О. Оглоблин

Масютин Василь — С. Гординський

Математика — Т. Рябокінь, А. Фіґоль

Махів Григорій

Махно і Махновщина — В. Голубничий

Мацієвич Кость

Машинно-тракторні станції — М. Кураж

Машинобудування — В. Голубничий

Мгарський Спасо-Преображенський манастир — О. Оглоблин

Медицина — В. Плющ

Медична освіта — В. Плющ

Медичні журнали — В. Плющ

Мегединюк Марко (1842-1912), нар. різьбар

Мегик Петро (*1899), маляр і графік, родом з Буковини

Меґас Осип (1884—1955), гром. діяч у Канаді

Медведєв Євген, ком. діяч

Медведєв Михайло (1895—1964), вчений у галузі машинобудування

Медведєв Федір (*1913), мовознавець, доц. Харківського Ун-ту

Медведєва Ніна (*1899), патофізіолог родом з Саратова

Медведський (NiedŸwiedzki) Юліян (1845—1918), геолог і мінералог родом з Перемишля

Медвецький Яків (1880—1941), церк. діяч, гр.-кат. свящ., крилошанин.

Медениця, Меденичі (IV—4), с. м. т. Дрогобицького р-ну Львівської обл.

Меджибіж, іст. назва Межибіж (IV—8), с. м. т. Летичівського р-ну Хмельницької обл.

Медзвецький-Коваль Микола (1868— 1929), геодезист й астроном

Меженко Юрій — І. Кошелівець

Межигірська фаянсова фабрика — О. Оглоблин

Межигірський Спасо-Преображенський манастир (Межигірський Спас, М. м.) у с. Межигір’ї б. Києва (тепер Нові Петрівці) [— О. Оглоблин]

Межилаборці (словацьке Medzilaborce, IV—2), м-ко на Закарп. Лемківщині (півн.-сх. Словаччини)

Межиріч, М. Корецький (ПІ—7), кол. м-ко на Волині, тепер с. Межирічі Корецького р-ну Рівенської обл.

Межиріч, Межиріччя (III—7), кол. м-ко на Волині, тепер с. Острозького р-ну Рівенської обл.

Межиріче, Miκdzyrzecz (IІІ-3), м. над р. Кроною на Підляшші

Межлаук Валерій (1893—1938), больш. діяч родом з Харкова

Мельник Андрій — В. Янів

Мемуарна література — Б. Кравців, О. Оглоблин

Металюргія — Р. М.

Метеорологія і кліматологія — В. Кубійович

Механізація — В. Голубничий

Микитенко Іван — І. Кошелівець

Миклашевські — О. Оглоблин

Миклухо-Маклай

Микола І — О. Оглоблин

Микола II — О. Оглоблин

Миколаїв — В. Кубійович

Миколай Борецький (1879—?) митр. УАПЦ родом з Волині

Миколай Карабиневич (1888—1932?), єп. УАПЦ родом з Поділля

Миколайчики (Eryngium L.), рід довгорічних рослин з родини окружкових

Миколая св. церква, церква у Львові, побудована на місці замкової церкви кн. Льва Даниловича

Миколая св. церква, бойківська дерев’яна церква, побудована 1763 р. в с. Кривці (Турчанщина), перенесена 1930 р. до Львова

Микошинський Богдан, гетьман Війська Запор. (1586, 1594)

Микулинці (IV—6), с. м. т. на гал. Поділлі над р. Серетом

Милий Дезидерій (*1906), маляр-імпресіоніст з Пряшівщини

Милій, посадник города Бакоти

Миловане, с. кол. Товмацького пов., нині Тисьменицького р-ну Івано-Франківської обл.

Миловарна промисловість, галузь хем. пром-сти

Милович Юхим (1875—1943), драматичний актор

Милоніг Петро, придворний архітект кн. Рюрика Ростиславича в кін. 12 — поч. 13 в.

Милорадович Василь (1846—1911), фолкльорист і етнограф

Милорадович Григорій (1839—1905), граф, історик і генеалог старшинсько-шляхетського роду [О. Оглоблин]

Милорадович Єлисавета, нар. Скоропадська (1832—90)

Милорадовичі — О. Оглоблин

Миник Теодор (*1896), укр.-амер. гром. діяч родом з Самбірщини

Минко Василь (*1902), письм. родом з Харківщини

Миньок річковий, минь (Lota lota L.)

«Миръ», тижневик у Бересті 1918 р., орган Холмського губ. земства.

«Миръ», політ., церк., екон. і літ. газ., орган клерикального угрупування народовців, виходила тричі на тиждень у Львові 1885—87

Миргород (IV—14), м. на Придніпровській низовині над р. Хоролом, р. ц. Полтавської обл.

Мирівське (VI—14), с. м. т. Дніпропетровської обл., підпорядковане Криворізькій міськ. раді

Мирний (справжнє прізвище Рудченко) Панас (13.5.1849—28.1.1920), видатний укр. письм. [— П. Одарченко]

Мировичі — О. Оглоблин

Мисливство — Б. Лучаковський

Мистецтвознавство — С. Гординський

Мистецька освіта — С. Гординський

Мистецтво українське — С. Гординський

Мито — О. Оглоблин, В. Голубничий

Митрополит — В. Ленцик

Михайлівський Золотоверхий монастир, чоловічий монастир у Києві [В. Павловський]

Михайлівці (словацьке Michajlovce, V—2), м. в півд.-сх. Словаччині

Михайло Всеволодович (+1246), чернігівський кн., син Всеволода Чермного з родини Ольговичів

Михайло Олелькович (+1481) кн. Слуцький, брат останнього київського кн. Семена Олельковича

Михайло Федорович Романов (1598—1645), цар моск. (з 1613)

Міжнародні договори — В. Маркусь

Міжнародні організації — В. Маркусь

Міжнародно-правний статус України — Б. Галайчук, В. Маркусь

Міліція — А. Білинський, О. Юрченко

Мінеральні води — Р. М.

Міністерства в УССР — А. Білинський, Ю. Старосольський, О. Юрченко

Міністерство Державної Безпеки в УССР — О. Юрченко

Мініятюра — С. Гординський

Міри — Б. Кравців

Місіонес — о. Ю. Мельничин

Місто — В. Голубничий, Б. Кравців, В. Кубійович, О. Оглоблин

 

Книгарня Горизонт

 

Π‘Π°ΠΉΡ‚ управляСтся систСмой uCoz