Коноплі звичайні

Коноплі звичайні (Cannabis sativ L.), однорічна дводомна рослина з родини шовковицюватих (матірка жін. рослини, плоскінь чоловічі), яку вирощують для волокна (вихід волокна 1618% до ваги стебла) і олії (3033% до ваги насіння), побіч льону гол. волокниста культура України. К. з. вимагають родючої землі, доброго забезпечення вологою та поживними речовинами. Волокно К. з. дуже міцне й стійке щодо гниття, воно йде на виробництво полотна, линв, мотузів, мішків, брезентів, шпагатів тощо; олія К. з. є сировиною для виготовлення вареної олії, лаків, фарб, менше для харчування, раніше також для освітлювання, макуха високоякісний корм для худоби.

На Україні вирощують два роди К. з. середньорос. (вегетаційний період 90120 днів, довж. стебла 1,52 м, високий врожай насіння) і півд. (вегетаційний період 130140 днів, довж. стебла 2,53 м, високий врожай волокна), який з 1930-их рр. інтенсивно поширюють (1956 р. 87% в заг. посівній площі К.). До 1920-их рр. К. з. розводили селяни перев. з року в рік на тих самих ґрунтах, т. зв. коноплищах, нині (1956 р.) 91% посівної площі під К. з. припадає на колгоспи, 9% на землі колгоспників (здебільша середньорос. К., які дають і олію й волокно). Гол. і найдавнішим р-ом поширення К. з. є лівобережне Полісся і Лісостеп, зокрема Чернігівщина, який межує з великим рос. конопляним р-ном. В новіші часи щораз більше поширюється культура К. з. зокрема в центр. і півн. Степу (обабіч р. Бога, в сточищі р. Самари й ін.) та на Черкащині. Площа зайнята під К. з. зазнає немалих коливань; до 1914 вона зменшилася (в 9 укр. губерніях) з 161300 га в 190105 рр. на 149300 га в 190610 рр. і 129700 га в. 191115 рр. гол. через конкуренцію імпортового джута. 1913 р. площа під К. з. в УССР становила 126600 га, 1928 170300, 1940 198800, 1950 183300, 1956 159 100 га (0,5% всієї посівної площі УССР), на всіх укр. землях в СССР бл. 200000 га, себто 27,0 (34) % засівної площі у всьому СССР; в наступні роки вона зазнала значного зменшення. Продукція волокна становила 1956 р. в УССР приблизно 70 тис. т (на всіх укр. землях в СССР 85 тис. т), себто 19 (23) % світової продукції і друге місце в світі після Росії. До революції Україна вивозила більшість макухи і частину волокна за кордон (гол. до Великобрітанії й: Німеччини), натомість олію використовували на місці, нині майже все волокно перероблюється на Україні (див. Конопле-джутова пром-сть). [В. Кубійович]

 

 

 

Книгарня Горизонт

 

Сайт управляется системой uCoz