Конституція УССР

Конституція УССР, основний закон укр. сов. держави. Перша К. УСОР прийнята 14.3.1919 р. на 3 Всеукр. Зїзді Рад роб., сел. і червоноармійських депутатів у Києві ще під час 2 походу рос. большевизму проти УНР. К. УССР була складена цілком за зразком К. РСФСР, прийнятої 10.7.1918 р., яка мала правно оформити режим диктатури пролетаріяту. За К., органами держ. влади мали бути ради (совєти) роб., сел. і червоноармійських депутатів по містах і селах. Найвищою держ. інстанцією став Всеукр. Зїзд Рад, постійним органом якого був Всеукр. Центр. Виконавчий Комітет (ВУЦВК). Урядові функції виконувала обрана ВУЦВК Рада нар. комісарів УССР. У територіяльних адміністративних одиницях збірного типу (губ., пов., волості) органами управління були відповідні виконавчі комітети, вибирані на зїздах рад цих одиниць. Виборчі норми до совєтів та їхніх зїздів були неоднакові для різних категорій виборців. Пропорційно найбільше представників висилали робітники (до міськ. рад по 1 від 100 виборців, від ін. верств трудящих по 1 від 300). При цій системі нерівних і непрямих (до вищих ланок сов. системи) виборів у центр. органах сов. влади представники перев. більшости населення України селянства, становили меншість. Виборчих прав були позбавлені також представники т. зв. нетрудових верств суспільства (див. Вибори).

Формально К. забезпечувала трудящим громадянські права і вільності; практично ж залишила можливість їх здійснення цілком волі органів влади. К. формально не встановлювала монопартійного режиму, але ще до 1924 р. всі політ. партії, крім ком., були зліквідовані. В основі держ. устрою лежала засада т. зв. дем. централізму, основним принципом якого є цілковита підпорядкованість нижчих ланок вищим. При формально широких повноваженнях місц. рад вони не були органами самоврядування, бо безпосередньо підпорядковувалися вищепоставленим виконкомам і зїздам советів.

К. УССР 1919 р. не визначала форм держ. звязку її з РСФСР. Останній установлювався на основі окремих актів обидвох цих держ. формацій. Резолюція Всерос. Центр. Виконавчого Комітету 1.6.1919 встановлювала військ. і госп. союз між сов. республіками. 30.12.1920 р. цей звязок був оформлений т. зв. союзним Роб.-сел. договором між РСФСР і УССР. 30.12.1922 р. було утворено СССР, що остаточно обєднував сов. суверенні респ. в одну союзну державу. К. СССР, затверджена 31.1.1924, формально складалася з декларації про утворення СССР і союзного договору, що визначав нові взаємини між сов. республіками на принципі федералізму. Союзний договір, як і пізніші К. УССР, фіксують право виходу УССР із складу Союзу, яке при наявній політ. системі має лише теоретичне значення. За цією К., обєднувалися такі ділянки держ. і госп. життя: зови. політика, торгівля, військ. справи; шляхи сполучення, пошта і телеграф; для їх керування створено заг.-союзні органи. В ряді ін. галузей заг. керівництво залишалося за союзними органами, а виконання належало респ. органам (т. зв. директивні наркомати). Тільки деякі ділянки (внутр. справи, хліборобство, освіта, юстиція, соц. забезпечення, охорона здоровя) належали до автономних компетенцій республіки. Але і в цих справах за союзними органами залишалося право встановлювати заг. засади законодавства і керівництва.

1925 р. була прийнята нова редакція К. УССР, яка вносила деякі зміни, повязані з приналежністю УССР до складу СССР; 15.5.1929 9 Всеукр. Зїзд Рад прийняв другу К. УССР, яка ще більше за формою і змістом наближалася до К. ін. сов. республік.

10.1.1937 р. на надзвич. зїзді советів УССР було прийнято нову К., складену на основі К. СССР, прийнятої в грудні 1936 р. Основні риси К. з 1937 р. зводяться до того, що, поперше, в ній визначаються основи суспільного соціялістичного устрою, подруге, вводитьсформування совєтів усіх категорій на основі заг., рівних і прямих виборів при таємному голосуванні. У звязку з цим органами влади всіх щаблів є ради. Вищий держ. законодавчий орган називається Верховна Рада, обл., районні, міські і сіль. органи влади, радами депутатів трудящих, що для практичної адміністративної діяльности вибирають відповідні виконавчі комітети. В К. задекларовано широкі громадянські права, але, разом із тим, законодавчим шляхом оформлено монопартійний режим (стаття 106), що констатує існування лише однієї політ. партії КПУ. У звязку з приналежністю КПУ до КПСС, на правах обл. орг-ції, ця постанова фактично оформлює повну політ. підпорядкованість України моск. центрові.

Від 1937 р. текст К. УССР зазнав чимало змін, гол. у звязку з відповідними змінами в тексті К. СССР. Проте, вони стосувались тільки певних сторін структури держ. орг-ції: зміна кількости і назв мін-в (перейменованих з кол. нар. комісаріятів 1946 р.) та органів місц. урядування, змін в адміністративно-територіяльному поділі тощо. Дещо поважніші зміни внесено 1.2.1944 та після 1953 р. 1944 р. УССР було надано права вступати в безпосередні взаємини з чужими країнами та мати свої військ. формації. Перше право використовується обмежено (представництво УССР в ООН). Друге залишилося без реалізації. Після смерти Сталіна в звязку з повною деконцентрацією урядування збільшено повноваження органів УССР. У травні 1957 р. скасовано більшість пром. мін-в, а з 1960 р. керівництво пром-стю зосереджено в Укр. Раді Нар. Госп.-ва і Держпляні УССР, які здійснюють це під контролем Держпляну і Ради міністрів СССР. Оперативне керівництво пром-стю здійснюють ради нар. госп-ва т. зв. екон. адміністративних р-нів (в УССР їх 11).

Основні засади держ. і суспільного устрою залишаються й надалі незмінними. Вони визначені в К. СССР і до тексту К. УССР внесені майже дослівно. На підставі 20 ст. К. СССР, закони УССР, якщо б вони розходилися із законами СССР, не можуть бути чинними.

Компетенція змінювати чи доповнювати К. належить Верховній Раді, яка вирішує більшістю не менше 2/3 голосів (ст. 127). Практично зміни вносить Президія Верховної Ради, а остання тільки їх затверджує (див. докладніше ЕУ І, стор. 670-77). [О. Юрченко]

 

 

 

Книгарня Горизонт

 

Сайт управляется системой uCoz