Церк. І. на Україні утворилася з прийняттям християнства; вона складалася на поч. з українців та греків. В княжій Русі-Україні йшли постійні змагання за призначення І. з місц. осіб; в домонгольський період тільки три митрополити (всі невизнані Царгородом) були українцями, всі інші були греками. Єп. в більшості були місц. духовні. Потім до 16 в. іноді зустрічаємо на митрополичих, престолах осіб неукр., зокрема грец. і півд.-слов. походження. Церк. І. користувалася впливовим становищем також в держ. справах; її чл. брали участь у вічах, княжих радах, згодом за лит.-поль. доби в соймах. На укр. землях під чужою владою боротьба за власну І. утотожнювалася з боротьбою за нац. права; братства, а особливо козацтво були оборонцями укр. І., відігравши гол. ролю під час відновлення правос. І. в 1620 р. Чужій владі нерідко вдавалося поставити І. на укр. землях із своїх ставлеників, проти яких було нижче духовенство і нац. свідомі світські кола. В 19 і 20 вв. на укр. землях під Росією більшість І. була з росіян, що сприяли русифікації Церкви. З другого боку, церк. І., складена з українців, зокрема на зах.-укр. землях під Австро-Угорщиною, була чи не єдиним і відносно впливовим укр. нац. проводом; деякі її представники відіграли видатну ролю в культ.-нац. відродженні. Проблема українізації правос. І. була однією з турбот укр. церк. руху після революції 1917 р., зокрема Київ. собору 1921 р., що оформив УАПЦ. Її І. в кількості понад 30 осіб була в 1930-их рр. фізично ліквідована больш. владою. Нинішня І. Рос. Правос. Церкви на Україні складена здебільша з росіян, а І. Укр. Кат. Церкви з ліквідацією останньої в 1946�50 рр. зазнала важких переслідувань. На еміграції існує правос. і укр. кат. І. в Зах. Европі, Півн. Америці й Австралії (див. також Духовенство, Екзарх, Єпископ, Єпархія, Митрополит, Патріярхат). [І. К-ий]

Книгарня Горизонт