лІсторія Русів╗ (лИсторія Русовъ╗), найвизначніший твір укр. нац.-політ. думки кін. 18 Ч поч. 19 вв. В яскравій, місцями художній формі автор лІ. Р.╗ подає картину іст. розвитку України, укр. народу й укр. державності від найдавніших часів до другої пол. 18 в., гол. увагу приділяючи Козаччині, Хмельниччині й Гетьманщині. Іст. концепція твору продовжує традиції коз. історіографії, . памТятками якої широко користується автор лІ.Р.╗, доповнюючи їх різними переказами, власними спогадами й подекуди (щодо 18 в.) архівними документами. Основна засада лІ. Р.╗ Ч право (натуральне, моральне, іст.) кожного народу на самостійний держ.-політ. розвиток, а боротьба укр. народу проти чужого (поль. й моск.) поневолення Ч це гол. зміст твору. Автор не мав на меті писати обТєктивну іст. України. Він показав її такою, якою, на його думку, вона повинна була бути. лІ. Р.╗ Ч це іст. леґенда України (І. Борщак), політ. трактат, втілений в іст. форму. лІ. Р.╗ написана тогочасною рос. літ. мовою, але має велику домішку укр. мови. З огляду на цензурні умови, автор нерідко ховає справжні свої думки поміж рядками, приписує їх різним іст. діячам, наводячи їх леґендарні промови, вигадані листи тощо.

Автор лІ. Р.╗ невідомий. Спочатку вважали автором архиєп. Г. Кониського, але пізніше його авторство було заперечене і зТявилася низка ін. гіпотез. Найпоширеніша була думка про авторство Г. Полетики (В. Іконніков, О. Лазаревський, М. Василенко, Д. Дорошенко) або його сина Василя (В. Горленко, А. Єршов, І. Борщак); дехто припускав співавторство батька й сина Полетик (М. Грушевський). В останніх десятиліттях кілька дослідників (М. Слабченко, П. Клепацький, А. Яковлів, М. Возняк) висунули думку про авторство кн. О. Безбородька. Називалося також імТя кн. М. Рєпніна (М. Драгоманов), В. Лукашевича (М. Петровський), О. Лобисевича та ін. Час написання лІ. Р.╗ відносять або на 1760Ч70-і рр. (Лазаревський, Дорошенко, Слабченко, Возняк та ін.), або на 1790-і рр. (Яковлів, Б. Крупницький), або навіть на 1815Ч25 рр. (Горленко, Єршов, Борщак та ін.). Можна думати, що лІ. Р.╗ була написана десь в кін. 18 в. (1790-і рр.) або на поч. 19 в. (1802Ч05), можливо, двома наворотами, на терені Новгородсіверщини, і там же перейшла ще одну редакцію десь між 1815 і 1822 рр. Автор (чи автори) лІ. Р.╗ вийшов з кіл новгородсіверського патріотичного гуртка 1780Ч90-их рр. і був звТязаний з кн. О. Безбородьком службовими, особистими й ідейно-політ. інтересами.

Першу згадку про лІ. Р.╗ маємо в 1825 р. Довгий час твір розходився в численних рукописних копіях. Популярність лІ. Р.╗ була величезна. Укр. історіографія 19 в. розвивалася під великим впливом лІ. Р.╗. Іст.-літ. твори М. Маркевича, Є. Гребінки, І. Срезневського, М. Гоголя, А. Метлинського, М. Костомарова, П. Куліша й насамперед Шевченка були побудовані на лІ. Р.╗

Вперше видав лІ. Р.╗ О. Бодянський у Москві в 1846 р. в лЧтениях Общества Истории й Древностей российских╗ (і окремо). В 1956 р. у Нью-Йорку вийшов укр. переклад лІ. Р.╗, зроблений В. Давиденком, за ред. і вступною статтею О. Оглоблина.