Історія України — синхроністично-хронологічна таблиця (фрагмент) [Л. Соневицький]

839 Згадка Бертинської хроніки про Русь у зв’язку з посольством до Людовіка І франконського.

бл. 840 Захоплення Києва хозарами й уграми. Алмус (Олом) київ. воєвода.

бл. 858 Прибуття Аскольда до Києва.

860 Напад Руси на Царгород. Константин-Кирило на півн. Чорномор’ї (бл. 860—61, можливо раніше).

бл. 878 Прихід кн. Олега з. Новгорода до Києва.

кінець 9 ст. Прихід печенігів у надчорноморські степи (—1036). Перехід угрів на Дунай.

907 Похід київ. кн. Олега на Царгород.

911 Договір київ. кн. Олега з Візантією.

913 Похід Руси на каспійське побережжя Закавказзя.

940-і рр. Походи кн. Ігоря на Царгород і Закавказзя.

945 Договір київ. кн. Ігоря з Візантією; згадка про християнську Русь.

957 Ольга (перша християнка на київ. престолі) у Царгороді.

961—62 Місія єп. Адальберта до Києва.

960-і рр. — 972 Походи Святослава. Розгром хозарів; експансія на Оку і Волгу та за Дунай. †Святослав у бою з печенігами.

973 Посольство київ. кн. Ярополка до цісаря Оттона в Кведлінбурзі.

979 Папські посли в Києві.

бл. 980—1015 Київ. кн. Володимир.

981 Кн. Володимир В. приєднує Червенські городи.

988—89 Хрищення Руси. Одруження Володимира з Анною візант.

990-і рр. Будова Десятинної церкви в Києві.

1007 Архиєп. Бруно в Києві (місія до печенігів).

1015—19 Боротьба між синами кн. Володимира В.

1018 Болеслав Хоробрий захоплює Червенські городи.

1019—54 Ярослав Мудрий київ. князь.

1024 Бій під Лиственом; кн. Мстислав у Чернігові.

1030—31 Повернення Червенських городів. Заснування м. Ярослава.

1030-і рр. Розгром печенігів (1036). Будова церкви св. Софії (1037). Перший київ. літопис (бл. 1039).

1043 Останній похід Руси на Царгород.

1049 Посли з Парижу в Києві (сватання кн. Анни).

1051 Іларіон — перший київ. митр. — русин.

1054 Поділ земель на уділи. Тріярхія і «Правда» Ярославичів (—1073). Остромирове євангеліє (1056—57).

1068 Перший великий напад половців. Згадка про київ. віче.

1073 «Ізборник» Святослава (київ. кн. 1073—76).

1075 Кн. Із’яслав у Генріха IV в Майнці. Коронація Ярополка Із’яславича Григорієм VII.

1080-і рр. Прихід Ростиславичів до Галичини.

1097 З’їзд князів у Любечі; спадковість уділів.

Кінець 11 ст. Перший напад угрів на Галичину.

1103 Долобський з’їзд. Похід на половців.

1106—08 Паломництво ігумена Данила до Єрусалиму.

1111 Успішний похід князів на половців.

1113 Несторова редакція «Повісти временних літ».

1113—25 Володимир Мономах київ. князь.

1124—52 Князювання Володимирка галицького. Об’єднання гал. князівств із столицею Галич (вперше згаданий 1140 р.).

1147 Вибір митр. Клима Смолятича собором єпископів незалежно від Візантії.

1152—87 Ярослав Осмомисл гал. князь. Поширення гал. князівства до гирла Дунаю.

1155—57 Юрій Долгорукий суздальський — київ. кн.

1169 Зруйнування Києва Андрієм суздальським.

бл. 1170 Початок князювання Романа Мстиславича на Волині.

1185 Похід Ігоря на половців (бл. 1187 «Слово о полку Ігореві»).

1187 Назва Україна вперше згадана в літопису.

1189 Угор. інтервенція; Бела III — «король Галичини».

1199 Об’єднання Галичини і Волині кн. Романом (бл. 1201 оволодів Києвом).

1203 Спустошення Києва кн. Рюриком і половцями.

1205 †Роман. Початок боротьби за його спадщину.

1214 Боярин Володислав Кормильчич — гал. князь. Угорсько-поль. угода про управу Галичиною (Спіш).

1223 Бій над р. Калкою (Перший зудар з татарами).

1227 Об’єднання Волині синами Романа.

1238 Остаточне опанування Галича кн. Данилом.

1239 Київ під зверхністю Данила.

1239—42 Велика монголо-татарська навала Батия (1240 упадок Києва).

1245 Бій під Ярославом. Кінець угор.-поль. інтервенції і боротьби за Романову спадщину.

1250-і рр. Заснування Данилом м. Львова.

1253 Папський леґат коронує Данила (†1264).

1259—60 Походи татар (Бурундай) на Галичину і Волинь.

1264—бл. 1301 Лев І галицький. Приєднання Люблінщини (—1300-і рр.). Зверхність над Закарпаттям.

1270-і рр. Заснування на півн. побережжі Чорного м. колоній Ґенуї (Каффа) і Венеції (Судак).

1286 Спустошення татарами (Телебуга) Галичини і Волині.

1292 Кінець оповідання Гал.-Волинського літопису.

1299 Переїзд у Володимир на Клязьмі київ. митр. Максима (прийняв титул «митр. всея Руси»).

1300-і рр. Юрій І «король Руси, кн. Володимирії».

бл. 1303 Заснування галицької митрополії (—1347).

1316 Союз Андрія і Лева, кн. «всієї землі Руської, Галичини і Володимири» з тевтонськими рицарями.

1320-і рр. † останні Романовичі. Син їхньої сестри Болеслав Юрій кн. «усієї Малої Руси».

1330-і рр. Шлюб кн. Юрія з дочкою Ґедиміна (1331); похід на люблінську землю (1337).

1339 Грамота кн. Юрія м. Сяноку на нім. право.

1340 †Юрій-Болеслав. Боярин Дмитро Дедько — «управитель землі Руської»; Любарт — кн. волинський.

1349 Завоювання Галичини Казіміром польським.

1350-і рр. Спроба відновити митрополію в Києві.

1360-і рр. Ольґерд громить татар на Синій Воді; перехід Київщини і Поділля під зверхність Литви; син Ольгерда київ. кн.; Коріятовичі кн. Поділля (—бл. 1393).

1370—87 Галичина під зверхністю Угорщини.

1372—78 Володислав Опольський, останній гал. кн.

1375 Організація латинської ієрархії на Зах. Землях.

1387—1772 Галичина під пануванням Польщі.

1390-і рр. Усунення князів лит. династії; перехід укр. земель під безпосередню зверхність Витовта; кн. Федір Коріятович у Мукачеві (†1414).

1415 Собор у Новгородку; Григорій Цамблак митр.

1418 Митр. Цамблак на констанцькому соборі.

1425 Перший реєстр ремісничих цехів у Львові.

1430-і рр. Приєднання зах. Поділля до Польщі; заведення поль. права на укр. землях Польщі.

1439 Київ. митр. Ісидор приймає унію на Фльорент. соборі.

1440 Олелько стає київ. князем («государ-отчич»).

1443 Грамота Володислава III руській Церкві.

1452 †Свидригайло. Волинь — провінція В. Князівства Лит.

1458 Укр.-білор. єпархії остаточно відділені від моск. митр.

1463 Перша згадка про церк. братство (Успенське у Львові).

1466 †Хаджі-Ґірей, засновник династії Крим. ханів.

1470 Відібрання київ. князівства від Олельковичів. Лит. маґнат Гаштольд — київ. намісник.

1475 Здобуття турками генуезької колонії Каффи; Крим під тур. зверхністю (—1774).

1481 Відкриття змови руських князів В. Князівства Лит.

1482 Погром Києва Крим. ханом, союзником Москви; початок безупинних нападів Крим. татар.

1490-і рр. Перші документальні відомості про укр. козаків.

1490—92 Повстання у Галичині проти Польщі (Муха).

1491 Перші друки кирилицею (краківські вид. Фіоля).

1500 Перехід Чернігово-Сіверщини до Москви (—1618).

1508 Повстання князів Глинських проти Литви.

1509 Похід молд. воєводи Богдана на Галичину.

1514 Кн. К. Острозький († 1530) громить Москву під Оршею.

1529 Перший Статут (збірник законів) В. Князівства Лит.

1535 † О. Дашкович, організатор боротьби з татарами.

1538 Остаточний перехід Буковини під тур. зверхність.

1539 Відновлення гал. владицтва.

1541 Спроба лит. уряду запровадити реєстр укр. козаків.

1545 Перші вістки про виріб горілки на укр. землях.

1550-і рр. Кн. Дмитро Вишневецький засновує козацьку твердиню на Запоріжжі.

1563 Зрівняння в правах правос. шляхти В. Князівства Лит.

1569 Люблінська унія; перехід укр. земель В. Князівства Лит. (крім Полісся і Берестейщини) до Польщі.

1573 Іван Федорович засновує друкарню у Львові.

бл. 1580 Заснування школи і друкарні в Острозі; Острозька Біблія.

1586 Львівське братство одержує права ставропігії.

1590-і рр. Перші козацькі повстання (Косинський, Наливайко).

1594 Посольство цісаря Рудольфа II до Запор. Січі (Ляссота).

1596 Берестейська унія. Початок рел. боротьби.

1608 † Константин Острозький; упадок острозької Академії.

1610-і рр. Коз: морські походи. Гетьман П. Сагайдачний († 1622).

бл. 1615 Заснування Київського братства, школи і друкарні.

1620 Відновлення православної ієрархії.

1628—29 Спроба церк. угоди; ідея київського патріярхату.

1630-і рр. Коз. повстання проти Польщі.

1631 Петро Могила († 1647) засновує колеґію в Києві.

1638 Перше масове переселення на Слобожанщину.

1648 Початок визвольної боротьби гетьмана Богдана Хмельницького (1648—57) з Польщею.

1649 і 1651 Спроби замирення з Польщею (Зборів. і Білоцерк. договори).

1650-і рр. Заснування Острогозька, Сум, Харкова на Слобожан.

1654 Прийняття протекції моск. царя (Переяслав).

1657 Шведсько-укр.-семигородська коаліція.

1658 Спроба федерації з Польщею (Гадяцька унія).

1659 Погром Москви під Конотопом гетьм. І. Виговським (1657—59).

1663 Окремі гетьмани на Право- і Лівобережжі.

1665—76 Гетьман Петро Дорошенко (†1698); тур. орієнтація.

1670-і рр. Руїна Правобережжя.

1685 Передача правос. Київ. митрополії під зверхність моск. патр.

1687—1709 Гетьман Іван Мазепа. Козацьке барокко.

1692 і 1700 Перехід на унію Перемиського і Львівського владик.

1708 Шведсько-український союз.

1709 Полтавська битва. Зруйнування Січі. Т Мазепа.

1710 Гетьман Орлик. Бендерська конституція.

1714 Вихід Пилипа Орлика († 1742) на еміґрацію.

1720 Перший царський указ проти укр. слова.

1722—27 Перша Малорос. Колегія. Гетьман П. Полуботок († 1724).

1734 † Гетьман Данило Апостол (1727—34). Нова Січ. Повстання на Правобережжі (гайдамаки).

1744—64 Будова катедри св. Юра у Львові (рококо).

1745 † Олекса Довбуш, ватажок опришків.

1750—64 Гетьман К. Розумовський.

1755 Скасування укр.-рос. митного кордону.

1764 Скасування гетьманства. Друга Малорос. Колегія (—1781).

1765 Ліквідація козацького устрою Слобожанщини.

1768 Коліївщина. Залізняк і Гонта.

1772—1918 Галичина під Австрією.

1775—1918 Буковина під Австрією.

1775 Знищення Запор. Січі. Заснування Херсону (1778), Катеринослава (1787), Миколаєва (1789).

1780-і рр. Кінець автономії Гетьманщини. Закріпачення селян.

1790-і рр. Початок заселення Кубані. Заснування Одеси (1794).

1791 Протиросійська місія Капніста до Пруссії.

1793 Перехід Правобережжя від Польщі до Росії (1795—по Буг).

1798 Видання «Енеїди» Івана Котляревського (†1838)

1805 Відкриття університету в Харкові (1834 у Києві)

1808 Відновлення галицької митрополії.

1819 Перша вистава «Наталки-Полтавки» (Полтава).

1820-і рр. Перші цукроварні на укр. землях.

1823—25 Таємне Товариство З’єднаних Слов’ян.

1831 Спроба кн. Рєпніна поновити козацьке військо.

1837 Поява «Русалки Дністрової» (Руська Трійця).

1840 Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1814—61).

1846—47 Кирило-Методіївське Братство (у Києві).

1848 Скасування панщини, політ. відродження в Галичині.

кін. 1850-их рр. Перша Громада (Петербурґ), недільні школи на Наддніпрянщині (1859—62).

1861 Перша залізниця на укр. землях (Перемишль—Львів).

1861 Скасування кріпацтва в Рос. Імперії. «Основа» (—1862).

1863 Заборона укр. друкованого слова в Рос. Імперії (Валуєв).

1870-і рр. Початки індустріялізації Донбасу (Юз.).

1876 Енський указ. Галичина — укр. П’ємонт.

1881 Початок експлуатації залізних руд Кривого Рогу.

1882 «Борислав сміється» І. Франка (1856—1916) (робітнича тематика).

1890 Перша укр. гал. (1900 — наддніпрянська) політ. партія.

1898 Поява І тому «Історії України-Руси» М. Грушевського.

1900 «Самостійна Україна» М. Міхновського (РУП).

1905 Скасування обмежень укр. слова в Рос. Імперії.

1917 Відродження української держави*).

1918—19 Зах.-укр. держава. Окупація зах. земель Румунією (—1940), Польщею і Чехо-Словаччиною (—1939).

1921 Ризький мир. Закріплення режиму УРСР.

1920-і рр. «Українізація» в УРСР.

1929—34 Розгром укр. науки. Колективізація. Голод.

1939 Карпатоукр. держава. Угорська окупація Закарпаття (—1944).

1939—40 Приєднання Зах.-Укр. Земель до УССР.

1941—44 Нім.-румунська окупація України. УПА (1942). Дивізія «Галичина» (1943).

1943—44 Червона Армія відвойовує Україну. Еміграція.

1945 УССР член ОН. Перехід Закарпаття до УССР.

1945—47 Насильне виселення укр. населення Лемківщини, Посян-ня і Холмщини.

1954 Приєднання Криму до УССР.

*) Про події 1917—21 рр. див. таблиця «Українська держава 1917—21 рр.»