Постать Івана Скоропадського донині залишалася мало дослідженою у вітчизняній та зарубіжній історіографії. В ній переважали здебільшого суб’єктивно-негативні оцінки його суспільно-політичної діяльності. В цій же праці зроблено спробу певної «реабілітації» гетьмана на грунті більш глибшого аналізу тогочасних джерел, а також вивчення внутрішньої ситуації в країні крізь призму зовнішніх факторів, що її зумовлювали. Вперше розглянуто питання про формування державної ідеї у свідомості вищої посадової особи в Гетьманщині початку XVIII ст. Показано, якими методами І. Скоропадський прагнув зберегти автономію великого регіону та його територіальну цілісність. Характеризується міжнародна діяльність володаря булави за тяжких тоталітарних умов царату, участь у війнах і походах на чолі козацьких загонів проти військ Польщі, Туреччини, Кримського ханства та Швеції. Висвітлено трагічні сторінки взаємовідносин Петра І, І. Скоропадського та запорожців.

Дана студія є складовою частиною великої теми “Україна крізь віки” (Історичні події на теренах України впродовж двох тисячоліть християнської ери), а тому, відповідно до загальної структури цієї серії праць, хронологічно охоплює, головно, останню чверть XVII – середину 60-х рр. XVIII ст., тобто, період від завершення Визвольної війни українців 1648–1676 рр. до остаточного скасування гетьманства царським урядом у 1764 р. Щоправда, окремі явища, події, процеси, описані в ній, брали свій початок у попередні роки або ж завершилися дещо пізніше від зазначеного терміну. У зв’язку з цим автори дозволили собі зробити необхідні часові екскурси. Крім того, для повнішого розуміння й кращого висвітлення окресленої проблеми залучено історичні матеріали стосовно всіх основних регіонів України, а не лише території, на яку безпосередньо поширювалося гетьманське правління. По-перше, українські землі, незважаючи на політичний чи адміністративний поділ, мали тісний зв’язок між собою й не могли розвиватися відрубне одна від одної. По-друге, саме такий підхід, на наше переконання, дозволить зробити достатньо широкі порівняння й узагальнення.

Книга присвячена історичному розвитку східної частини Поділля – Брацлавщини в період визвольних змагань українського народу. Подано характеристику територіальних меж Брацлавського, Кальницького, Уманського полків, показано процес проникнення князівських родин, польської шляхти на Брацлавщину, подано характеристику основних шляхетських родин, які мали тут землеволодіння. Окремо розглянуті долі козацьких ватажків, героїчні битви та подальша доля брацлавського козацтва. Для усіх, хто цікавиться історією українського козацтва. Задум цієї книги виник в стінах Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського, коли автор, вивчаючи краєзнавство, замислився про те, як мало нам відомо не з загальної історії, а з історії власної, української, особливо про свій край, де народились і проживаємо ми, жили наші батьки та діди, будуть жити наші діти й онуки.

Україна і Росія... Країни, такі близькі одна одній (настільки, що й досі живе і “процвітає” дуже небезпечний міф про одну країну, один народ, одну спільну історію і, отже, логічно продовжуючи, спільну державу), проте водночас такі різні! Чи все ми знаємо про їхнє минуле “спільне” й не зовсім? Чи всі історичні міфи, стереотипи й просто забобони подолано у свідомості українців та росіян? А цей процес є вкрай необхідним і, віримо в це, неминучим! М.ін. статті: Володимир РИЧКА – Київська Русь: чия спадщина? Ігор СЮНДЮКОВ – “Не до конца забвенно будет...” Трагедія Київської держави року 1169-го; Сергій МАХУН, Володимир ГРИПАСЬ – Київ і Подніпров’я після навали Батиєвих орд; Сергій МАХУН – Князь Свидригайло – авантюрист чи державотворець? Сергій МАХУН, Ігор СЮНДЮКОВ – Маловідомий Сагайдачний: Московський похід; Віктор ГОРОБЕЦЬ – День, якого не було?.. Переяславська рада 1654 р. в міфах та реаліях; Іван ГВАТЬ – Україна відзначатиме свій “пропащий час”; Євген ЗАРУДНИЙ – Протектор козаків та “гетьман” індепендентів; Віктор ГОРОБЕЦЬ – Конотопська битва 1659 року Перемога, якої можна було... уникнути. Але яку варто пам’ятати! Сергій МАХУН – Петро Дорошенко – важкий вибір гетьмана; Ігор СЮНДЮКОВ – Загибель козацької столиці Облога і падіння Чигирина: рік 1678; Клара ҐУДЗИК – Дорога втрат – незалежність української церкви; Ігор СЮНДЮКОВ – Серце “регулярної держави” Петровський Петербург та українці; Віктор ГОРОБЕЦЬ – Гетьман Іван Мазепа: життя “за” і “проти” царя; Ігор СЮНДЮКОВ – Дари Івана Мазепи Великий гетьман як культуротворець: штрихи до портрета; Віктор ГОРОБЕЦЬ – Запорозька Січ у першому вигнанні Запорожець ще не за Дунаєм, але вже не на Дніпрі; Сергій МАХУН – Перший європейський конституціоналіст; Віктор ГОРОБЕЦЬ – Неіснуюча дилема Кирила Розумовського Президент Російської академії наук чи гетьман України? Олексій СТРУКЕВИЧ – Останній кошовий Запорозької Січі; Ігор СЮНДЮКОВ – “Українська політика” Катерини ІІ; Тарас ЧУХЛІБ – Олександр Суворов в українській історії; Георгій МЕЛЬНИЧУК – Народ – “донор”? “Найсвітліший князь” Олександр Безбородько – “права рука” Катерини II; Георгій МЕЛЬНИЧУК – Імперський каністр козацького роду Дмитро Трощинський – “бич справедливості” і “заступник бідних”; Микита КАСЬЯНЕНКО – Севастополь – місто чиєї слави? Ігор СЮНДЮКОВ – Трибуна совісті Єдність політики та моралі за Олександром Герценом; Сергій МАХУН – Тяжкий хрест реформатора Олександр II – визволитель і... “ліберальний шовініст”; Євген ЗАРУДНИЙ – Пророк і цар; Ігор СЮНДЮКОВ – “Воля святая” Хто і як сприяв визволенню Тараса Шевченка з кріпацтва; Володимир ПАНЧЕНКО – Тридцятилітня війна по-українськи; Сергій МАХУН – Реформи заради імперського порядку; Володимир ПАНЧЕНКО – Стереотип “крекотня-хохла”; Андрій МАТВІЄНКО – Генерал Драгомиров: повернення пам’яті; Петро КРАЛЮК – З надією на “білого царя” Москвофільство на західноукраїнських землях; Петро КРАЛЮК – Між молотом і ковадлом. Галичина під час Першої світової війни; Костянтин ШЛЯХОВИЙ – Поразка, яка врятувала Антанту. Зигзаги біографії генерала Самсонова; Ігор СЮНДЮКОВ – Пошуки абсолюту. Володимир Ілліч Ленін і трагедія України; Ігор СЮНДЮКОВ – Нерозіп’ятий голос. Громадянська гідність особистості в розумінні Володимира Короленка; Ігор СЮНДЮКОВ – “Свобода інших шляхів” Микола Бердяєв: київська колиска; Сергій МАХУН – Київ після жовтневого перевороту. Дорога до громадянської війни; Сергій МАХУН – Азбука братовбивства. Громадянська війна очима сучасників; Сергій МАХУН – Це страшне слово Соловки; Юрій ШАПОВАЛ – Життя і смерть у “скляному будинку” Михайло Грушевський у Росії: 1931–1934 роки в біографії вченого; Сергій МАХУН – Націоналіст зі Сходу; Юрій ШАПОВАЛ – “Повелительная необходимость”: рік 1932-й. До Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій; Юрій ШАПОВАЛ – “Повелительная необходимость”: рік 1933-й; Юрій БІЛОДІД – Через поразку системи – до перемоги 22 червня 1941 року – непрості уроки пам’яті; Сергій МАХУН – Ціна Великої Перемоги. Нефанфарна війна без лінії фронту; Володимир ШЕВЧЕНКО – Забутий генерал. Останню крапку в Другій світовій поставив українець; Юрій ШАПОВАЛ – “Українці з радісним вигуком кинулись до мене...” Як 50 років тому Лаврентій Берія розігрував “українську карту”; Ігор СЮНДЮКОВ – “Історія – паспорт на загибель”, або Орфей у пеклі; Юрій ШАПОВАЛ – Армія без держави, держава без армії 14 жовтня 2002 року виповнилося 60 років з дня створення Української Повстанської Армії; Лариса ІВШИНА, Сергій МАХУН, Ігор СЮНДЮКОВ – Коли ми його поховаємо? Юрій ШАПОВАЛ – Дві річниці – одне відзначення. Петро Шелест і Володимир Щербицький як типажі номенклатури УРСР; Ігор СЮНДЮКОВ – Імітація. “Застій” та його українські творці; Петро КРАЛЮК – “Антирадянська” радянська людина. Віктор Суворов: між Україною та Росією; Ігор СЮНДЮКОВ – Пам’ять про останній строк. Еволюція Олександра Солженіцина; Петро КРАЛЮК – Хвороба євразійства. Рефлексія російської самосвідомості в “альтернативній історії”; Сергій КРИМСЬКИЙ – Універсали української культури “Історія не як згадка про минуле, а як подвиг пробудження”; Євген ЗАРУДНИЙ – “О национальной гордости” малоросів; Ігор СЮНДЮКОВ – “Історія Русів”: міфи та факти; Сергій МАХУН – Український “певец во стане русских воинов”; Сергій МАХУН – “Архіолігарх” граф Михайло Воронцов. Нотатки на полях біографії генерал-губернатора Новоросії; Людмила МИХАЙЛОВА – “Снилась мне золотая Украйна...” Київ очима Миколи ЛЄСКОВА; Володимир Євгенович ПАНЧЕНКО – Жорстокий романс Афанасія Фета; Світлана ОРЕЛ – Хутір Надія – колиска театру корифеїв і роду Тарковських; Ліна КОСТЕНКО – Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф; Сергій КРИМСЬКИЙ – Принципи духовності XXI століття.

Цей збірник – унікальний корпус козацької історіографії. До нього входять: Густинський літопис – видатна пам’ятка української історичної прози першої половини ХVII ст.; літопис Самійла Величка – наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози XVII–XVIII ст. у двох томах; закінчує збірник літопис Грабянки – розповідь про походи та битви козацькі XVI–XVIII ст. Видання універсальне, Воно придатне як для наукової роботи, так і для шанувальників рідної історії та культури.

Пропонована монографія готувалася з глибоким переконанням і вірою автора в успішність українського модернізаційного проекту, а також зі сподіваннями, що дослідження модернізацій них процесів у Польщі сприятиме розумінню специфіки перетворень у нашій державі, усуненню причин невдач і виробленню ефективних моделей розвитку вітчизняної політичної системи. Галина Зеленько
 

У книзі Віктора Ідзя, на основі висновків російської історичної науки й аналізу російських джерел з московських архівів і Російської державної бібліотеки, досліджується історія України, роль українських політичних, громадських, культурних та релігійних діячів у історичному розвитку українського народу з IX по XII! століття та взаємостосунки з народами Західної, Центральної, Східної Європи, фіно-угрськими князівствами майбутньої Росії. Автор з’ясовує засади становлення та розвитку української державності, українського народу з урахуванням історичних процесів. що проходили в українському суспільстві упродовж кристалізації політичних, торгово-економічних та релігійних організацій.

Монографія відображає точку зору відомого українського історика стосовно національно-визвольної боротьби української інтелігенції, українського народу в 30–50 роках XX століття, що базується на глибокому аналізі документальних джерел з московських архівів, більшість яких апробується вперше. До монографії увійшли копії архівних цілком таємних документів Державного Комітету Оборони колишнього СРСР із Головного архіву Російської Федерації, котрі вперше публікуються після розсекречення за терміном давності.

Посібник містить документи і матеріали, а також коментарі до них, що висвітлюють події та явища з історії України від праукраїнських часів до сьогодення. Багато документів уперше друкується в хрестоматійному виданні.
 

Давня історія України; Державні утворення; на українських землях у ІХ–ХІІІ ст.; Україна в XIV–XVII ст.; Україна в складі імперських держав у XVIII–XIX ст.; Україна на початку XX ст.; Україна в Другій світовій війні; Україна в умовах кризи тоталітарного ладу; Розвиток незалежної України.
 

Ця ґрунтовна праця створена видатними українськими вченими й мистецтвознавцями Іваном Крип’якевичем, Володимиром Радзикевичем, Миколою Голубцем, Степаном Чарнецьким та Василем Барвінським у 30-ті роки XX ст. В яскравій та доступній формі автори подають основні відомості про розвиток українського письменства, образотворчого мистецтва, театру та музики від княжої доби до першої третини XX ст. у тісному зв’язку із поступом українського суспільства. Для викладачів, культурологів, мистецтвознавців, студентів, усіх, хто цікавиться українською культурою.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Книгарня Горизонт