У другому томі серед перекладів можна знайти: Із давньогрецької поезії і драматургії: Гесіод (Із поеми «Роботи і дні»: Пандора; Оповідання про п’ять поколінь; Поради; Хліборобська робота; Зима; Літо; Поради мореплавцеві; Вибір жінки); Арістофан (Хмари; Жаби; Оси). Із давньоримської поезії: Овідій (Сонців палац). Із вірменської поезії: Давид Сасунський ([Санасар на шляху до Мідного міста]); Давидове одруження. Із давньоруської поезії: Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святослава, внука Олега. Зі швейцарської поезії: Готфрід Келлер (Русалка). Із польської поезії: Адам Міцкевіч (Аккерманські степи. – З «Кримських сонетів»). Із російської поезії і драматургії: Алєксандр Пушкін (Зимовий вечір; «...Знов я завітав»; Русалка); Міхаіл Лєрмонтов («Дубовий листок одірвався од рідної віти; Сосна; Заповіт); Ніколай Нєкрасов (Дідусь Мазай і зайці); Ґріґорій Пєтніков (Чусова; Наче на ловах за сонцем; Березень; Романтика дитинства; Уральська балада; Військова школа пілотів; Горизонт 640); Леонід Топчій (Лісова казка); Ґріґорій Литвак (Горніст грає зорю); Ніколай Ушаков (Канали Голландії; Транспорти горять; Хрестові походи (XII вік). Із грузинської поезії: Акакій Церетелі (Кутаїсі; Коханій); Константіне Чічінадзе (Апологія Ріона). Із білоруської поезії: Янка Купала (На смерть Степана Булата; Пісня і сила). Із ромської поезії: Вамо Хрустальо («Циганчам мурзатим ріс у полі...»; Дівчина з картами). СТАТТІ: “О ковровом ткачестве в Подольской губернии”; Ткацкий промысел в Подольской губернии “; Народні українські пісні про останню світову війну”; “Робітники в режисерській лабораторії”.
 

Пропонована читачам збірка – перше в Україні найповніше видання поетичних творів Василя Симоненка. До книги увійшло багато поезій, які з тих чи інших причин раніше не публікувалися. Упорядник відшукав і включив до збірки навіть ті твори, що були написані поетом на замовлення редакцій газет та журналів і носили певне політичне забарвлення, як того вимагала тодішня номенклатурна ідеологія, і які сам поет часто підписував псевдонімами.
 

До збірки увійшли такі твори як: БАЙКИ ХАРКІВСЬКІ; ПОЧАТКОВІ ДВЕРІ ДО ХРИСТИЯНСЬКОГО ДОБРОГО ЖИТТЯ; РОЗМОВА, ЩО ЗВЕТЬСЯ ДВОЄ; ВИБРАНІ МІСЦЯ З ДІАЛОГІВ ТА ПРИТЧ; ЛИСТИ ДО МИХАЙЛА КОВАЛИНСЬКОГО.
 

Чи знаєте ви, як і коли ворожили дівчата, якою була посвята в парубоцтво, як закликали весну наші пращури, коли заготовляли лікарські рослини, якими символами зустрічали Новий рік в Україні? Про ці та інші обряди й звичаї, що вже стали реліктами, ви дізнаєтеся, прочитавши книжку Василя Скуратівського “Український народний календар”. Вона є логічним продовженням уже відомих творів “Берегиня”, “Посвіт”, “Святвечір”, “Русалії” та ін., які набули широкої популярності серед читачів. Автор зібрав багатющий матеріал про походження назв українських місяців та пов’язані з ними численні прислів’я й приказки, про зразки завбачень погоди та народні й релігійні свята з конкретним їх датуванням, а також розвідки про найцікавіші обряди. “Український народний календар” стане в пригоді всім, хто не байдужий до своєї національної культури.
 

Сімейне життя зберігає безліч таємниць і несподіванок. За кожним вікном, що затишно світиться ввечері і виблискує шибками на ранок, – свій космос. Родина з трьох чоловік – це три світи, що перетинаються у вибраних точках. І тільки Автор знає, щось поза тими точками збігу, які скарби, красуні й найпотворніші чудовиська населяють їх. Василь Слапчук, чий стиль відрізняється витонченим психологізмом, мякою іронією, парадоксальністю, запрошує вас у захопливу подорож світами Чоловіка, Жінки і Дитини. А тим, хто не хоче занурюватись у глибини психології, роман подарує чудову можливість посміятися від душі – адже чужі проблеми такі кумедні, на відміну від своїх, болючих і невирішуваних.
 

Нова книга Оксани Сліпушко одне з перших видань в українському літературознавстві, присвячене виключно добі українського літературного Середньовіччя. Це цікава науково-популярна розповідь про літературу, витворену протягом трьох віків у Києві, зокрема у таких осередках книжників, як Софійський собор, Києво-Печерський і Видубицький монастирі. Також мова йде про ті твори, які постали в інших містах Руської земл. Книга складається із трьох основних розділів. У першому розділі «Дохристиянська середньовічна творчість» йдеться про найдавніший етап зародження і розвитку духовної спадщини українського народу – дохристиянську епоху, зокрема про античну культуру на українських теренах, систему богів та художньо-естетичне осмислення світу й людини у дохристиянському (язичницькому) Середньовіччі, роздуми про пам’ятки, автентичність яких не доведена. Другий розділ “ «Літературний контекст епохи християнського Середньовіччя» містить нариси про найвизначніші характеристики і феномени доби літературного Середньовіччя – стиль і система жанрів, перекладна література як аплікаційний період оригінального письменства, кодекс рицарської честі у героїчних (воїнських) повістях, осередки книжників у середньовічному Києві, письменство Галицько-Волинського князівства. Розділ третій «Персоналії та пам’ятки» складається із двадцяти одного нарису, кожен із яких присвячено окремому авторові чи творові.
 

У книзі вперше у вітчизняному книговиданні представлено широку панораму української релігійної поезії, яка переконливо засвідчує, що високоморальні християнські принципи домінували у творчості українських поетів від найдавніших часів до законодавче проголошеного атеїзму 20–80-х років XX ст. Автори: Анонім • Кирило Туровський • Анонім • Микола Гусовський • Георгій Тичинський Рутенець • Севастян Фабіан Кленович • Герасим Смотрицький • Анонім • Дем’ян Наливайко • Гавриїл Дорофієвич • Памво Беринда • Мартин Пашковський • Олександр Митура • Мелетій Смотрицький • Касіян Сакович • Андрій Скульський • Лазар Баранович • Іоанникій Волкович • Яків Седовський • Петро Могила • Транквіліон-Ставровецький Кирило (Безбородий) • Йосип Калимон • Анонім • Іван Величковський • Іван Максимович • Климентій Зіновіїв • Феофан Прокопович • Іван Мазепа • Григорій Сковорода • Анонім • Юліан Добриловський • Петро Гулак-Артемовський • Амвросій Могила (А.Л.Метлинський) • Ієремія Галка (М. І. Костомаров) • Олександр Афанасьєв-Чужбинський • Маркіян Шашкевич • Михайло Петренко • Тарас Шевченко • Олександра Псьол • Пантелеймон Куліш • Володимир Александрів • Олександр Кониський • Василь Мова (Лиманський) • Павло Грабовський • Климентія Попович-Боярська • Юрій Федькович • Сидір Воробкевич • Михайло Старицький • Іван Манжура • Борис Грінченко • Іван Франко • Іларіон Грабович • Сергій Бердяєв • Олена Пчілка • Леся Українка • Сильвестр Яричевський • Уляна Кравченко • Іван Огієнко • Аркадій Казка • Василь Щурат • Агатангел Кримський • Володимир Кобилянський • Володимир Самійленко • Осип Маковей • Дніпрова Чайка • Олекса Слісаренко • Павло Савченко • Марко Мурава • Олександр Неприцький-Грановський • Богдан Нижанківський • Олександр Олесь • Микола Філянський • Грицько Чупринка • Спиридон Черкасенко • Богдан Лепкий • Тодось Осьмачка • Василь Пачовський • Петро Карманський • Павло Тичина • Максим Рильський • Дмитро Загул • Василь Бобинський • Антін Павлюк • Роман Купчинський • Олесь Бабій • Микола Матіїв-Мельник • Клим Поліщук • Юрій Шкрумеляк • Василь Лімниченко (Мельник) • Михайло Курах • Юрій Дараган • Євген Маланюк • Наталя Лівицька-Холодна • Олекса Стефанович • Зореслав (о.Севастян Сабол) • Галя Мазуренко • Євген Плужник • Леонід Мосендз • Володимир Сосюра • Микола Зеров • Павло Филипович • Юрій Липа • Юрій Клен • Михайло Драй-Хмара • Олена Теліга • Оксана Лятуринська • Григор Лужницький • Володимир Янів • Марко Антіох (Вороний) Олег Ольжич • Михайло Орест • Йосип Годунько • Остап Тарнавський • Роман Завадович • Вадим Лесич • Богдан-Ігор Антонич • Святослав Гординський • Богдан Кравців • Теодор Курпіта • Іван Ірлявський (Рошко) • Гнат Діброва • Ладя Могилянська • Леонід Лиман • Микита Мандрика • Іван Багряний • Василь Мисик • Василь Барка • Діма • Олекса Веретенченко • Марта Калитовська • Ірина Шуварська • Микола Щербак • Іван Ковалів • Петро Карпенко-Криниця • Іван Овечко • Леонід Полтава • Андрій Гарасевич • Ігор Качуровський • Борис Олександрів • Марко Боєслав • Ганна Черінь • Микола Верес • Михайло Ситник • Яр Славутич • Юрій Буряківець • Олег Зуєвський • Віра Вовк • Богдан Рубчак • Емма Андієвська • Богдан Бойчук • Микола Руденко • Ліна Костенко • Іван Драч • Іван Світличний • Євген Сверстюк • Іван Гнатюк • Василь Стус • Дмитро Павличко • Ігор Калинець • Ірина Сеник • Петро Скунць • Роман Кудлик • Патриція Килина • Олесь Лупій • Дмитро Чередниченко • Петро Перебийніс • Володимир Базилевський • Ірина Калинець • Павло Мовчан • Борис Нечерда • Леонід Талалай • Василь Голобородько • Віктор Кордун • Богдан Стельмах • Степан Сапеляк • Григорій Чубай • Леонід Кисельов • Степан Пушик • Неоніла Стефурак • Ярослав Лесів • Зиновій Красівський • Володимир Лучук • Роман Лубківський • Микола Петренко • Іван Лучук • Іван Сокульський • Іван Іов • Роман Хоркавий • Наталя Давидовська • Петро Куценко • Григорій Штонь • Валентина Отрощенко • Ярослав Дорошенко • Марія Людкевич • Василь Куйбіда • Віктор Романюк • Любов Горбенко • Михайло Стрельбицький • Петро Шкраб’юк • Богдан Чепурко • Марія Чумарна • О.Андрій Чнровський • Віктор Неборак • Ірина Мироненко • Василь Герасим’юк • О.Василь Богдан Мендрунь • Іван Стефурак • Василь Рябий • Іван Малкович • Оксана Забужко • Ігор Маленький
 

ПОЕЗІЇ В ПРОЗІ: Амбіції, Чарівник, Ользі присвячую, У воздухах плавають ліси, Городчик до Бога ридає, Вночі, Раненько, чесала волосся (Вацлавові), Весна, Вечір, Старий жебрак стоїть. НОВЕЛИ: Синя книжечка, Виводили з села, Стратився, Лесева фамілія, Мамин синок, Побожна, Сама-саміська, Шкода, Новина, Камінний хрест, Святий вечір, Підпис, Лист, Дорога, Палій, Кленові листки, Басараби, Злодій, Моє слово, Вона – земля, Марія, Діточа пригода, Пістунка, Сини, Дурні баби. ВИБРАНІ ЛИСТИ.
 

До хрестоматії увійшли твори популярних українських письменників кінця XX – початку XXI століть, рекомендовані шкільною програмою для вивчення і позакласного читання. Серед них – поезія Василя Герасим'юка, Ігоря Римарука, Наталки Білоцерківець, Івана Малковича, Юрія Андруховича, Віктора Неборака, Олександра Ірванця, Василя Слапчука, Павла Вольвача, Василя Махно, Юрія Бедрика, Степана Процюка, Івана Андрусяка, Івана Ципердюка, Сергія Жадана, Мар’яна Савки, Маріанни Кіяновської, Анатолія Дністровського, роман Юрія Андруховича «Рекреації», проза В'ячеслава Медведя, Василя Портяка, Євгена Пашковського, Галини Пагутяк, Оксани Забужко, Олеся Уляненко, Тараса Прохасько. Другий розділ хрестоматії склали літературно-критичні та методичні додатки, покликані познайомити юного читача із сучасним літературним процесом, розмаїттям новітніх літературних напрямів, шкіл і тенденцій, дати уявлення про такі ключові для розуміння шкільного письменства поняття, як постмодернізм, літературне угруповання, літературне покоління, поколіннєве переживання тощо. Зміст книжки.
 

До збірки ввійшли драматичні поеми Лесі Українки (Блакитна Троянда, Кассандра, У пущі, На полі крові, Лісова пісня, Адвокат Мартіан, Камінний господар, Оргія, Бояриня).
 

До видання увійшли вибрані вірші, поеми та драматичні твори Лесі Українки (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач, 1871–1913) – геніальної поетеси і драматурга, чиї твори стали класикою української літератури. За словами М. Стельмаха, «колискою самобутньої поезії й драматургії Лесі Українки були зелені низинні ліси Волині, розвоєм поезії і драматургії Лесі Українки стала вся наша планета сподівань, бо до верхів’я людського духу сягнуло нетлінне слово творця!». Драматичні твори: Бояриня. Лісова пісня. Камінний господар.
 

1 2 3 4 5 6

Книгарня Горизонт