Цей збірник – унікальний корпус козацької історіографії. До нього входять: Густинський літопис – видатна пам’ятка української історичної прози першої половини ХVII ст.; літопис Самійла Величка – наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози XVII–XVIII ст. у двох томах; закінчує збірник літопис Грабянки – розповідь про походи та битви козацькі XVI–XVIII ст. Видання універсальне, Воно придатне як для наукової роботи, так і для шанувальників рідної історії та культури.

Ця книга є одним із найбільш сучасних оригінальних видань, що охоплюють величезний період вітчизняної історії — від прадавніх часів до сьогодення, її написано відповідно до існуючих програм та методичних рекомендацій щодо змісту історичної освіти, покликана сприяти формуванню у наших співвітчизників чіткої громадянської позиції. Автори намагалися показати основні віхи історії України з урахуванням новітніх досліджень вітчизняної та зарубіжної науки. Мета книги — не лише донести до читача факти, й висвітлити, дати об’єктивний коментар історичним подіям, які можуть стати уроком на майбутнє. Саме цього й була задумана «Історія України: неупереджений погляд».

Зміст: ВІЛЬНІ ВІЙСЬКОВІ СПІЛЬНОТИ У СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ; ВИНИКНЕННЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СПІЛЬНОТИ; ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ЗАПОРОЖЖЯ; КОРДОНИ ЗАПОРОЗЬКИХ ВОЛОДІНЬ ТА ШЛЯХИ СПОЛУЧЕННЯ В НИХ; РОЗМІЩЕННЯ ЗАПОРОЗЬКИХ СІЧЕЙ У ХVІ-ХVIII ст. ТА ЇХ ІСТОРІЯ; СУПРОТИВНИКИ ТА СОЮЗНИКИ СІЧОВОЇ СПІЛЬНОТИ: Татари; Поляки; Донське козацтво; УПРАВЛІННЯ ТА СУСПІЛЬНИЙ ЛАД НА ЗАПОРОЖЖІ; ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ЗАПОРОЗЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ТА ЇЇ ЗАСАДИ; ВІЙСЬКОМ СПРАВА У ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ: На суходолі; На морі; Прикордонна служба; СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАПОРОЖЖЯ: Землеробство; Тваринництво; Промисли та ремесло; Торгівля; Грошовий обіг; Прибутки січової спільноти; Соціально-економічні відносини; ПРАВО ЗАПОРОЗЬКОЇ СПІЛЬНОТИ; ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА ЗВИЧАЇ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ; РЕЛІГІЙНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СПІЛЬНОТИ; КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ ЗАПОРОЖЦІВ.

Історик Ярослав Грицак розглядає особистість Івана Франка в контексті тогочасного суспільства й на тлі малих спільнот, із якими той узаємодіяв, і пише «біографію за характером і мікроісторію за жанром». Аналізуючи все розмаїття Франкових модерних ідентичностей, дослідник відкидає «одну з найбільших спокус в історіописанні» – телеологію, намагання звести різні можливості розвитку історичних подій до того єдиного варіянту, що вже зреалізувався, і вважає, що в обмеженні ролі Франка винятково до функції національного провідника, що ставив собі мету перетворити руське селянське суспільство на українську модерну націю, стільки ж правди, скільки було її в радянському франкознавстві, яке силкувалося подати «Каменяра» винятково як «революціонера-демократа».
 

На основі невідомих документів з колишніх таємних архівів простежено геноцид українського народу в 1932–1933 роках через експорт нашого хліба.
 

Київський історик літератури, філолог-полоніст Сергій Яковенко запропонував цілком новий погляд на літературну критику кінця ХІХ – початку ХХ сторіч із перспективи зрілого модернізму та постмодерну. Літературна критика вперше постає тут як самостійний і цікавий тип дискурсу, не менш важливий, ніж художня література. Монографія є принципово новою методологічною позицією, якої годі буде оминути, беручись до ґрунтовних студій літературної критики. Зміст: Модернізм і традиції; Інтерпретативна практика і поетика; Концепції мови: метафізика й генеалогія

Перша частина книжки є перевиданням розширеного варіанта символічного для франкознавства дослідження «Франко не Каменяр», виданого 1996 року в Австралії. У ньому розкривається іманентний характер Франкової творчості, яка прочитується в парадигмах ідеалізму, натуралізму, психоаналізу, гуманітаризму. Цю спробу розполітизувати постать Франка, показавши іншу його, творчу, іпостась, доповнює написана нещодавно студія «Франко і Каменяр», що є аналізом культурософської концепції письменника У книжці запропоновано нову інтерпретацію життя і творчості Франка в аспекті ґностичної драми, що розгортається через колізію двійництва, ритуал живопоховання і трагедію екзотеричного знання. Уперше широко досліджуються ґностична та масонська символіка у Франковій творчості , а також архетипні образи «смерті на шляху», «матері природи», «цілого чоловіка», «вічної жіночості», топоси роздвоєння та сон душі про смерть власного тіла.
 

Реєстр Практичного польсько-українського словника охоплює близько 45 тисяч слів і словосполучень польської мови. У словнику зібрано найуживанішу лексику сучасної польської мови, а також певну кількість фахової термінології, особливо з таких ділянок знань, як: релігієзнавство, будівництво, архітектура, юриспруденція, економіка, інформатика, техніка, медицина, природознавчі науки. Уміщено значну кількість розмовної лексики. Наприкінці словника знаходяться два додатки: Історичні й сучасні географічні назви (близько тисячі), а також Список імен святих та біблійних постатей (416) з посиланнями до відповідних розділів Святого Письма.

У пропонованій праці вміщуються документи з колишніх спецхранів комуністичної системи, які розповідають про методи компроментації українського національно-визвольного руху спецслужбами більшовицької влади. Читач має можливість переконатися, що багато з тих злочинів проти мирного населення, які перекладалися комуністичної пропагандою на ОУН-УПА, насправді були вчинені спецслужбами СРСР.
 

У книзі із залученням великого документального матеріалу розповідається про спільну історичну долю Криму й України. Зокрема, звертається увага на українську більшість півострова в період Кримського ханства, на включення Криму до українського народногосподарського організму вже з кінця XVIII ст. Детально аналізується перебіг подій, пов’язаних з процесом об’єднання Криму з Україною в 1918 р. і передання півострова УРСР в 1954 році. Наводяться також конкретні аргументи на користь того, що населення півострова завжди пов’язувало зростання свого добробуту в єднанні з Україною.
 

На основі невідомих до недавнього часу документів з колишніх таємних архівів простежено геноцид українського народу в XX ст. через штучні голодомори, організовані більшовицькою владою. Уперше в одному дослідженні мовою документів розповідається про голодомори 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 років. Крім того, наводяться документи про спробу комуністичного режиму приховати перед світом правду про голод в Україні і розповідається про зусилля українців у діаспорі, які домагалися визнати цю трагедію геноцидом нашого народу і добилися цього від найвідоміших правників західного світу.
 

Робота над цією книжкою тривала паралельно з укладанням «Короткого словника жарґонної лексики української мови», що вийшов 2003 року. Рецензії та журналістські відгуки на нього, інтерв’ю, радіо- і теледебати, в яких мені випадало брати участь, показували, що українському суспільству попри жвавий інтерес до субстандарту гостро бракує елементарних теоретичних знань у царині жарґонології взагалі та природи й історичної долі українського жарґону зокрема. Означену прогалину в метамовній свідомості соціюму я намагалася заповнити цією працею, адресуючи її не тільки професійним філологам, а й тим, кого можуть зацікавити ті чи інші аспекти проблеми, заявленої в заголовку.
 

«Сучасний тлумачний словник української мови» містить близько 65 000 слів і понять. У ньому вдало поєднано компактну гніздову структуру і доволі повне тлумачення майже всіх загальновживаних слів української мови. Новим для словника є введення сучасної лексики і сленгових фразеологізмів, подання походження іншомовних слів, наведення закінчень кличного відмінка у назвах осіб та окремих іменників-неістот. Із застарілих слів та діалектизмів до словника включено здебільшого ті, які широко вживаються в художній літературі. У книзі також уміщено наукові терміни і сталі вирази.
 

Книгарня Горизонт