Кремянець, Кременець (III6), м. на зах. Волині, мальовничо положене у вузькому яру, що врізується в берег Поділля (Кремянецькі гори), р. ц. Тернопільської обл.; 16000 меш. (1956); одне з найдавніших укр. міст. Найперші сліди заселення походять з палеоліту (Остра Гора, Дівича Гора), а знахідки грец. і рим. монет вказують на жваві торг. звязки К. в античні часи з Придніпровям. Вперше згадується К. в літописі під 1226 р., хоч він існував уже давніше. 1240 р. Батий не міг здобути К. З 1321 К. під володінням Литви, з 1569 Польщі (пов. м. Волинського воєводства). На 1516 вв. припадає розквіт К.; 1438 він дістав магдебурзьке право, 153656 був власністю поль. королеви Бони, яка укріпила замок і розбудувала м. К. відограв значну ролю в війнах з татарами і турками. 1648 К. здобули коз. війська, з другої пол. 17 в. починається його занепад. З 1636 р. діяв правос. Богоявленський монастир, а при ньому школа, друкарня і шпиталь; в 17251839 в ньому правили василіяни. В першій пол. 19 в. за Росії завдяки Кремянецькому Ліцею К. був важливим поль. культ. осередком (т. зв. Волинські Атени). В 192030-их рр. К. відограв поважну ролю як церк.-адміністративний (єпископ, церк. вид. Духовний Сіяч, Правос. Волинь, богослужбові книги) та осв. (правос. духовна семінарія, укр. гімназія, поль. сер. школи) центр на зах. Волині. Нині в К. розвинена буровугільна пром-сть, крейдяний, тютюновий зав., броварня, фабрика вати тощо; пед. ін-т, лісотехн. технікум; 3 памяток старовини залишилися руїни замка (т. зв. замок Бони, 1316 вв.) і укріплень, кол. єзуїтська колегія з 173143 рр., правос. собор у барокковому стилі. (Р. М.) Стаття в: [Енциклопедія Українознавства, т. 3,]
Замок Бони, 1316 вв. (407 м над рівнем моря)
Вид на місто з замкової гори
Вид на місто з замкової гори
Вид на замок Бони від монастиря ієзуїтів
