Фрагмент статті
в:
Енциклопедія Українознавства,
т. 5
[автор:
В. Маркусь]
Мукачів, м. на Закарпатті, положене над р. Ляторицею в місті її виходу з
Карпат на Потиську низовину [...]
М. старовинне поселення, на терені якого виявлено сліди селищ від
неоліту аж по княжу добу (м. ін. багато кельтських та рим. монет, залишки
кельтського масового виробництва [...]). Більшого
розвитку М. зазнав у 13 в. як торг. і стратегічний центр на шляху до
Галичини, що його захищав замок, положений на скалистій горі (188 м.). Замок
і довколишні домени були власністю різних родів, в тому ч. і укр. кн. Федора
Коріятовича (13931414). 1445 р. М. дістав маґдебурзьке право. З 15
в. центром укр. рел. й культ, життя усього Закарпаття був
Святомиколаївський монастир на Чернечій горі б. М., до кін. 18 в. також
осідок мукачівського єп. (див. Мукачівська єпархія). Завдяки своєму
стратегічному положенню М. був у 1617 вв. місцем воєн між Габсбурґами й
Семигородом (див. Закарпаття); після поразки угор. партії
цісар Карл VI передав М. з замком і доменами 1728 р. у власність Шенборнів;
у 19 в. замок став держ. в'язницею. [...]
Міська рада
Площа Миру, зліва меморіал радянським воїнам. загиблим під час визволення міста
Кафедральний собор Почаївської ікони Божої Матері (православний)
Собор Успіння Пресвятої Богородиці (греко-католицький)
Памятник святим апостолам
Кирилу і Мефодію.
За памятником починається пл. Миру, яка переходить на вул. Миру
Свято-Миколаївський жіночий монастир. Каплиця Успіння Пресвятої Богородиці
Свято-Миколаївський жіночий монастир. Дзвінниця церкви Святителя Миколая
Свято-Миколаївський жіночий монастир над р. Латориця
Свято-Миколаївський жіночий монастир. Церква Святителя Миколая
Ратуша (1906), вул. Пушкіна, 2
Див. також: Мукачівскьий замок "Паланок"
Всі фотографії в цьому розділі є власністю книгарні "Горизонт"