Миргород (IV14), м. на Придніпровській низовині над р. Хоролом, р. ц. Полтавської обл.; 25 100 меш. (1959). М. заснований у сер. 16 в., до 1648 належав кн. Єремії Вишневенькому, згодом полк. м. Гетьманщини; за рос. панування пов. м. Полтавської губ. (з 1802) ремісничо-сіль.-госп. типу. На розвиток М. вплинуло виникнення в М. курорта (191214) і газово-нафтової пром-сти в р-ні (1950-і рр.). [...] Миргородщина здавна славилася мист. кустарними промислами: керамічним і ткацьким. У 1896 була відкрита в М. художньо-пром. школа ім. М. Гоголя, в 191819 р. існувала як керамічний ін-т (дир. В. Кричевський), нині Миргородський керамічний технікум ім. М. Гоголя. М. батьківщина письм. П. Мирного і маляра В. Боровиковського; поблизу у с. Великих Сорочинцях нар. М. Гоголь; у М. часто бував Г. Сковорода, жив видатний груз. поет Д. Гурамішвілі і там похований. [Стаття у: [Фрагмент статті Енциклопедія Українознавства, т. 4]
Миргород, з/д вокзал, памятник Гоголю
Вхід в курорт Миргород
Алея, що веде до різних санаторіїв
Басейн біля бювету курорту
Притвори: Успіння Божої Матері; зліва: Св. Миколая; справа: Серафима Саровського Чудотворця