Ніжен [Ніжин] (II�12), м. обл. підпорядкування над р. Остром, р. ц. Чернігівської обл., зал. вузол, кол. значний екон. і культ. центр; 53 000 меш. (1966); 1860 � 18 000, 1897 � 32 000, 1926 � 38 000, 1939 � 39 000, 1959 � 46000. Н. відомий п. н. Уненіж (�УненЬж�) в літопису під 1147; знищений у 13 в. татарами, відновлений щойно на поч. 17 в.; з 1618 р. під владою Польщі; 1625 р. дістав магдебурзьке право; у 1648-1781 рр. у складі Коз.-Гетьманської держави як центр Ніженського полку; з 1782 р. пов. м. Чернігівського намісництва, з 1797 р. � Малоросійської, а з 1802 р. � Чернігівської губ. Положений на перехресті міжнар. транзитних шляхів, Н. у 17�18 вв. був одним з найбільших торг. центрів Лівобережної України, чому сприяло існування З великих ярмарків й оселення в Н. грец. купців (див. Греки), яким гетьманський уряд, починаючи з Б. Хмельницького (1657), давав широкі привілеї в царині торгівлі й самоврядування: у Н. з кін. 17 в. (1687) вони мали своє братство; на поч. 18 в. дістали повну незалежність від полкової влади, а з 1785 до 1870 р. мали свій магістрат. З відкриттям чорноморських портів і розвитком морської торгівлі ярмарки почали занепадати (їх закрили 1847), грец. купецтво почало переселятися на півд. (Таганріг, Маріюпіль, Одеса), а разом з цим зменшувалося і екон. значення Н.

До революції Н. був торг.-адміністративним м.; найбільше значення мала торгівля тютюном і городиною, зокрема славними ніженськими огірками. З утворенням заходами гр. Іллі Безбородька заснованої 1805 р. й відкритої 1820 р. Гімназії Вищих Наук, реорганізованої 1832 р. на Ліцей, а в 1875 р. на Іст.-Філол. Ін-т, Н. став значним культ. і осв. центром (див. Безбородьківський ліцей), чому сприяла також діяльність Іст.-Філол. Т-ва при Ін-ті (1894�1917), яке видало 15 тт. своїх збірників. [...]

Архітектурні пам�ятки: ліцей (1824, архітекта Л. Руска), п�ятибанний Миколаївський собор (1668), торгові ряди (поч. 19 в.). Багато архітектурних пам�яток знищено в 1930-их рр. (барокова церква Спаса, Грецька церква, монастир та ін.).