Почаїв

[Фрагмент cтатті в: Енциклопедія Українознавства, т. 6]
Почаїв
, с. м. т. на Волині, Крем'янецького р-ну Тернопільської обл., положене на півн. березі Подільської височини

[Фрагмент cтатті в: Енциклопедія Українознавства, т. 6]
[автори: В. Кубійович і Р. М.]
Почаївська Лавра,
правос. чоловічий монастир у м. Почаєві, найбільша правос. святиня Волині й друга, після Києво-Печерської Лаври, України. За переказом, П. монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, що втекли від тат. нападу 1240 р. У документах П. монастир згадується вперше 1527 р. 1587 р. укр. шляхтянка Анна Гойська подарувала монастиреві великі маєтки і чудотворну ікону Матері Божої, що її привіз на Волинь 1559 р. грец. митр. Неофіт. Розквіт П. монастиря пов'язаний з діяльністю ігумена Йова Заліза, який очолював його у. першій пол. 17 в. Тоді (1649) коштом подружжя Федора і Явдохи Домашевських збудовано Свято-Троїцьку церкву. У 17 в. на П. монастир наскакували татари й турки; він був в облозі 1675 р., але, за леґендою, турки відступили завдяки чудові Матері Божої (цій події присвячена дума Ой зійшла зоря вечеровая). 1713 р. П. монастир перейшов остаточно до уніатів; тут був осідок чину Василіан, які розвинули жваву культ., зокрема видавничу діяльність (див. Почаївська друкарня). У 177183 рр. на місці розібраної церкви, коштам графа М. Потоцького збудовано величний Успенський собор. У зв'язку з ліквідацією поль. повстання 1831, якому сприяв дехто з П. монастиря, рос. уряд віддав П. монастир правос. і надав йому титул Лаври. У 1833-41 рр. тут була кафедра волинського еіп. і центр єпархіяльного управління, пізніше архимандритами були острозькі єп. У другій пол. 19 в. при П. Л. відновлено друкарню, створено іконописну майстерню, музей старовини й постійно поширювано її будівлі. У 20 в. під наглядом волинського архиєп. Антонія Храповицького, збудовано Троїцьку церкву; тоді ж П. Л. стала центром русифікаційної діяльності на Волині Союза Русского Народа, речником якої був антиукр. Почаевский Листок. До П. Л. належало кілька скитів, в яких жило по кілька або кільканадцять ченців (Козачі Могили, Рудно-Почаївський й ін.). У період між двома світовими війнами овящено архімандритом П. Л. був митр. варшавський у Польщі; тепер ним є єп. Львівсько-тернопільської єпархії. [...]

П. Л. являє собою величний ансамбль, при будові якого вдало використано природні дані терену. Окремі будови розміщені на схилах скелястої гори з поступовим підвищенням аж до триповерхової тераси з мист. парапетом, утвореної з підпірних спін, на яких підноситься центр. будова П. Л. монументальний Успенський собор побудований (177183) у стилі рококо за проектом шлезького архітектора Г. Гофмана. Скульптурні роботи (6 вівтарів) виконав М. Полейовський (178186). До собору добудовані у формі каре корпуси келій, трапезна з церквою з багатим бароковим фронтоном і дзвіниця (1860). Первісний вигляд інтер'єру відомий з малюнка Т. Шевченка Собор Почаївської Лаври (1846). Розпис бані Пархомія Пренятицвкото, декорація середини Л. Долинського (ікони для іконостасу, цикл Чудо Христа і 50 малих образів у класицистичному стилі) і Л. і В. Бернакевичів (різьбарські роботи) та ін. 1861 іконостас замінено новим, а по пожежі 1869 р. залишилися тільки 4 образи Долинського. Сучасний розпис собору (1876) належить лаврським місц. іконописцям. Побудована (1910-13) Троїцька церква, за проектом О. Щусєва, у стилі новгородської архітектури 1213 в. дисонує з рештою ансамблю.

 

 

 

 

Дзвіниця

 

 

 

 

Готель для паломників

 

 

 

 

 

Каплиця на честь 2000-ліття Різдва Христова, арх. С. Юрченко

 

 

 

 

Вхід до каплиці на честь 2000-ліття Різдва Христова

 
   

 

 

 
   

 

Ліворуч: Надбрамний корпус (1835 р.), праворуч: іконна лавка

 
   

 
   
   

 
   
   

 
   
   

 
   
   

 
   
   

 
   
   

 
   
   

 
   
   

 

За дзвінницею - Троїцький собор

 
   

 

Собор св. Трійці

 
   

 

Успенський собор

 
   

 

Зліва фрагмент Успенського собору та входу в іконну лавку, де подають записки на службу

 
   

 

Успенський собор, лівий престол преп. Іова

 
   

Ще фотографії з Почаїва

 
   
Всі фотографії в цьому розділі є власністю книгарні "Горизонт"  
Путівник Україна власний проект книгарні "Горизонт"  

Книгарня Горизонт

 

Сайт управляется системой uCoz