Збараж (IV6), м. на гал. Поділлі у верхівях р. Гнізни; за австр. і поль. часів пов. м., нині р. ц. Тернопільської обл.; 7500 меш. (1931). Місц. харчова пром-сть. 3. згадується вперше як оборонний город Гал. князівства 1211; 143031 бої за 3. між Свидриґайлом і Яґайлом; пізніше 3. належав до Волині й деякий час був столицею удільного князівства (див. Збаражчина) кн. Несвицьких, згодом Збаразьких, з 1631 належав кн. Вишневецьким. 1649 Б. Хмельницький облягав у 3. Ярему Вишневецького; 1674 р. 3. зруйнували туркіт; з 1772 3. належав до Австрії, в 3. лишилися руїни замка з 1617 вв. і барокковий костьол з 17 в. Старий оборонний город з 13 в. знаходився на території нинішнього с. Старий Збараж (3 км на півд. від З.). З нього залишилося на горбі велике городище і б. нього погребище; на частині городища є руїни (башта) замка з 15 в.; на сусідній Бабиній горі був укріплений монастир княжої доби та погребище (розкопи Г. Кіркора 1883 та І. Сівкувної 1939).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]

Замок (Хмельницького, 28) побудований Христофором і Юрієм Збаражськими у 16201631 рр.
за
проектом венеційського архітектора Вінченцо Скамоцці.

 

 

 

У цій типовій будівлі в стилі Palazzo in fortezza нині знаходиться музей
(11.00-16.00, вихідний пн.)

 

 

 

 

 

 

 

Замок збаражський дуже подібний до замку в Дубно
і так само є добре задбаний і впорядковний

 

інші памятки Збаражу

 

Всі фотографії в цьому розділі є власністю книгарні "Горизонт"

 

Путівник Україна власний проект книгарні "Горизонт"  

Книгарня Горизонт

 
Сайт управляется системой uCoz