Аборти, передчасне переривання вагітности, штучне або спонтанне, в перші 28 тижнів. Штучні А. робляться найчастіше в зв�язку з небажанням матері чи обох батьків мати дитину. До 16 в. на Україні за штучні А. не було кари; пізніше кара стала дуже жорстокою (А. розглядалися як дітовбивство). У 19 в. за ст. 1462 рос. карного статуту (�Уложения о наказаниях�), чинного на Україні, за штучні А. карали висланням до Сибіру й каторжними працями (від 4 до 10 рр.); кара збільшувалася для осіб мед. фаху (ст. 1463). В УССР постановами Наркомздоров�я та Наркомюсту з 1920 р. дозволено робити А. тільки в лікарнях (у відповідній обстанові). В ін. випадках за А. переслідували судом. Дозвіл спричинив збільшення числа А.: за офіц. даними Наркомздоров�я, напр., 1924�25 рр. зареєстровано 90 140 А., 1925�26 � 156 324. У зв�язку із зниженням народжень через А. та в наслідок голоду 1932�33 рр., постановами уряду СССР з 27.6. і 22.11.1936 заборонено під загрозою позбавлення волі робити штучні А., за винятком особливих випадків (небезпека продовження вагітностй для життя чи здоров�я жінки, можливість передачі від батьків важкої спадкової недуги). Однак важкі обставини життя, зокрема на Україні, спонукають порушувати ці закони або різними способами спричиняти уразові кровотечі. Щоб запобігти таємним А., уряд СССР 8.7.1944 видав указ про посилення охорони материнства й дитинства, збільшення держ. допомоги і встановлення почесних звань та орденів для багатодітних матерів. Ці заходи проте не можуть забезпечити припинення А., оскільки життя жінок в УССР і далі лишається дуже важким. [Г. Шульц]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]