Адміністративне право
на Україні. Під А. п. звичайно розуміють ділянку держ.-правного порядку, що охоплює стосунки, повязані з порядком і формами діяльносте органів внутр. урядування. В свою чергу, під останнім розуміється керівна діяльність держ. органів, за винятком законодавства, судівництва, зовн.-політ. ділянки і сфери виключної компетенції верховної держ. влади. Щодо орг-ції системи урядування на укр. землях у різні іст. періоди див, ЕУ І, розділи Держ. право (стор. 63647); Держ. устрій Укр. Держави в 191720 рр. (стор. 64753); Україна в складі Російської Імперії 1920ст. (підрозділ Держ. устрій і місцева адміністрація, стор. 479 82); Устрій укр. земель у складі Австро-Угорщини (стор. 49498); Устрій сов. України в складі СССР (підрозділ Центр. і місцеві органи влади УССР, стор. 67375).Джерелами А. п. е загальні й спеціяльні законодавчі й ін. нормативні акти. В царській Росії адміністративне законодавство було частково кодифіковане в Уставе предупреждения й пресечения. преступлений. В УССР джерелами А. п. вважаються: 1) конституції СССР і УССР; 2) закони СССР і УССР; 3) укази Президії Верховного Совєта СССР і Президії Верховного Совєта УССР; 4) статути в окремих галузях урядової діяльности; 5) постанови совєтів міністрів СССР і УССР; 6) накази й інструкції міністрів в СССР і УССР; 7) рішення й розпорядження місцевих совєтів і їхніх виконавчих комітетів. УССР єдина з усіх сов республік, де адміністративне законодавство частково (в ділянці публічного спокою й порядку) кодифіковане у вигляді Адміністративного кодексу УСРР, виданого 12.10.1927.
В ряді держав передбачено особливий судовий порядок розвязання суперечок, безпосередньо повязаних із діяльністю в ділянці урядування (т. зв. адміністративна юстиція). В Рос. Імперії окремого адміністративного судівництва не було, лише скарги на діяльність міністерств подавались до 1 департаменту Сенату. Він же розглядав суперечки між судовими органами і між ними та органами, місц. самоврядування.
В Австрії існував з 1875 р. адміністративний суд (Verwaltungsgerichtschof"), куди подавалися скарги на діяльність адміністративних органів.
В УНР утворений законом Центр. Ради з 17.12.1917 Генеральний Суд мав у своєму складі Адміністративний Відділ, який при реорганізації в Гетьманській Державі Ген. Суду на Державний Сенат 8.7.1918 був перейменований на Ген. Адміністративний Суд. Директорія УНР повернула стан, створений законом з 17.12.1917. В УССР окремої адміністративної юстиції не існує. Певні елементи її можна вбачати в деяких функціях нагляду з боку прокуратури над органами урядування, а також в оскаржуванні деяких дій цих органів перед судами, як, наприклад, неправильності в списках виборців, відмовлення зареєструвати когось як господаря будівлі тощо.
Література: Грибовский В. Государственное устройство й управлевие Российской Империи. О. 1913; Jellionek W. Verwaltungsiech. 1931; Яковліп А. Основи конституції УНР. Париж 1935; Чубатий М. Огляд історії укр. права. Мюнхен 194647 (циклостиль); Окіншевич Л. Лекції з історії укр. права. Мюнхен 1947 (циклостиль); Юрченко О. Чинне право в Україні. Мюнхен 1948 (циклостиль); Студеникин С., Власов В., Евтихиев Й. Советское административное право. М. 1550. [О. Юрченко]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|