Антонович Дмитро (1877Ч1945), син Володимира, історик мистецтва і театру, політ. діяч. Один із засновників Революційної Укр. Партії (разом із Б. Камінським, Л. Маціевичем І М. русовим), На (1877Ч1945) еміґр. в Чернівцях редагував газ. лГасло╗ (1902Ч03), лСелянин╗, 1905 в Харкові газ. лВоля╗. З 1912 викладав історію мистецтва в Київ. Мист. Школі й працював У місячниках лДзвін╗ і лСяйво╗. Один із активних діячів Центр. Ради, 1918 морський мін., мін. мистецтва. За Директорії голова укр. дипломатичної місії в Римі. Один з організаторів Укр. Вільного Ун-ту у Відні і Празі, проф. історії мистецтва й ректор УВУ, довголітній дир. Музею Визвольної Боротьби України в Празі, гол. Укр. Іст.-Філол. Т-ва у Празі (1923Ч45). Серед численних праць: лЕстетичне виховання Шевченка╗ (1914), лУкраїнське мистецтво╗ (1923), л300 років укр. театру╗ (1925), лТ. Шевченко як маляр╗ (1937), УDeutshe Einfl№sse auf die ukrainische Kunst" (1942).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]