Апостол Данило (1654�1734), гетьман; бувши миргородським полк., спочатку був в опозиції до Мазепи, потім зробився його прихильником, але в листопаді 1708 відійшов від шведів і Мазепи до Петра І. Брав участь у прутському й перському походах. Один із найавторитетніших полк. за гетьмана Івана Скоропадського, після його смерти А. боронив разом із чернігівським полк. Павлом Полуботком автономні права України та домагався ліквідації створеної Петром І Малоросійської Колегії (1722). Вибраний 1.10.1727 на гетьмана України, А. був значно обмежений в своїх правах, що ясно виходило з �РЬшительныхъ� Пунктовъ� 1728, наданих Україні рос. урядом. Гетьманування А. було своєрідним компромісом між старими й новими, важчими формами укр. життя. Протягом перших років А. багато зробив для впорядкування коз. адміністрації, для судових реформ (інструкція 1730), для врегулювання соціяльних відносин, припинивши процес переходу ранґових маєтностей у невідповідні руки, і т. д. А. був пильний і запопадливий господар, купець-експортер і промисловець; він обстоював інтереси укр. купців і укр. торгівлі й провадив боротьбу з торг. системою, яку завів на Україні Петро І на користь моск. державі і моск. купцям і яка призвела кінець-кінцем укр. торгівлю до занепаду. Особливо боровся А. на Гетьманщині з рос. елементом, який встиг тут уже поширитися за попередніх десятиліть.

Література: Крупницький В. Гетьман Данило Апостол і його доба. 1948. [Б. К.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]