Артилерія
. Перші гармати зявилися в Зах. Европі на поч. 14 в., на укр. землях вперше у Львові в 1394 р. Тут постала 1468 р. людвисарня (ливарня), яка постачала гармати на всю Україну. Гармати становили тоді кріпосну, а згодом і польову А. В козацькому війську вживають гармат з 1580 р., гол. на Запоріжжі. За Б. Хмельницького укр. військо мало досить численну А. (в бою під Берестечком понад 100 гармат). За гетьманщини А. вживали на Лівобережжі, де почали частково теж відливати гармати. Після битви під Полтавою цар Петро І сконфіскував козацьку артилерію (див. ЕУ І, стор. 1169 і 1172).А. відіграла поважну ролю в укр. арміях за доби визвольних змагань, зокрема в УГА. В складі Армії УНР серед ін. одиниць А. особливо відомі були такі артилерійські частини, як Гарматний дивізіон, а згодом Кінно-Гірний Гарматний полк полк. О. Алмазова у складі Запор, дивізії та Гарматна бриґада київських СС. УГА мала 12 артилер. полків з 300 гарматами (див. ЕУ І, стор. 1183).
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|