Бажан Микола (*1904), укр. сов. поет і політ, діяч. ЗвТязаний з групами лВапліте╗ Ч лЛіт. Ярмарок╗ і лНова Генерація╗, Б. здобув визнання кн. поезій л17 патруль╗ (1926), лРізьблена тінь╗ (1927) і, особливо, лБудівлі╗ (1929), в яких, звільняючись від впливів футуризму й конструктивізму, виступає як експресіоніст з енерґійним висловом, прагненням монументальности, виразним потягом до укр. минулого. В лБудівлях╗ Б. трактує історіософічні теми, шукаючи звТязку між сучасністю й середньовіччям та укр. барокко гетьманської доби. Зб. лБудівлі╗ й поеми лГофманова ніч╗ (1929), лРозмова сердець╗ (в якій Б. дає надзвичайно гостру оцінку Росії), лСліпці╗, лТрилогія пристрасти╗ (1933) та ін. позначені на тлі тогочасної укр. поезії сміливістю поставлення тем, багатством словника, насиченого архаїзмами, наснаженістю метафор, несподіваністю рим. Ці твори, як і дальші збірки лДорога╗ (1930), лПоезії╗ (1930), викликають гостру критику, з обвинуваченнями в лвідриві від сов. дійсности╗, в лабстрактності╗, лідеалізмі╗ та націоналізмі. В роки важкого терору 1934 Ч36 Б. пише присвячені Кірову поеми Ч кн. лБезсмертя╗ (1937) і входить до кола офіційно визнаних сов. поетів. 1937 зТявився високо оцінений критикою переклад з грузин. поеми Шота Руставелі лВитязь в тигровій шкурі╗. Дальші кн. лБатьки й сини╗ (1938), лЯмби╗ (1940), твори часу війни лКлич вождя╗ (1942), лВ дні війни╗ (1945), а також нагороджені сталінськими преміями лКлятва╗, лДанило Галицький╗ (1942), лСталінградський зошит╗ (1943) і повоєнний зб. лАнгл. враження╗ (1948), як і лочищені╗ від поезій першого періоду лТвори╗ (1946Ч47) і лВибране╗ (1951) повністю належать до офіційних сов. віршів, написаних у дусі сталінського патріотизму. З поч. війни Б. ред. газ. лЗа радянську Україну╗, з 1943 Ч заст. голови Сов. Міністрів УССР, з 1953 Ч голова Спілки Письменників України. [М. Г.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]