Белз (III5), м. над р. Солокією в Надбузькій улоговині в півн.-зах. Галичині, центр Забузького р-ну Львівської обл. 1931 р. 5 000 меш. Памятки архітектури: бароккова церква, римо-кат. костел 14 в., ренесансова синагога. Вперше згадується 1030 р.; належав до Володимирського князівства, в 11701234 столиця Белзького князівства. За княжих часів укріплений город, що кілька разів витримував облоги поляків (1352, 1353, 1366), згодом до 1772 р. центр воєводства. Б. багатий на археологічні памятки: неолітичне селище на Манастирщині, княже городище, цвинтарища та ін. За австр. і поль. влади Б. відомий хасидськими (жиди-консерватори) рабинами-цадиками. В першій пол. 1919 бої між укр. і поль. військом. Забузький р-н 194551 рр. належав до Польщі. На підставі договору між СССР і Польщею з 15. 2. 1951 перейшов до УССР (480 км2) взамін за частину Дрогобицької обл., що відійшла до Польщі. [С. Б.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|