Берестя (І4), офіц. Брест, м. на правому березі Бугу при впадінні р. Мухавець, на перехресті водних і зал. шляхів; обл. м. Білоруської ССР, 50 000 меш. (1931). Вперше Б. згадується 1017 р., як м. деревлян; положене на пограниччі Київ. Руси, Польщі й Литви, Б. було тереном змагань трьох держав. 1044 Б. займає Ярослав Мудрий; як осередок Берестейської землі Б. належить до Київ. держави, Волинського князівства, а з 1319 до Литви; в 15691795 рр. гол. м. Литовського воєводства; 1516 вв. жвавий торг. осередок; Б. відоме з Берестейської унії 1596; підупадає в другій пол. 17 в. Відомий василіянський монастир і церква апостолів Петра і Павла; осідок кількох василіянських ген. капітул. 1795 р. Б. переходить під владу Росії і стає пов. містом Гродненської губ. (1801) з назвою Брест-Литовськ; 1831 мешканців переселили за кілька км на схід, а Б. перетворили на фортецю, важливу для оборони шляхів із зах. на Київ і Москву; в другій пол. 19 в., коли Б. стало зал. вузлом, зросла його торгівля, і населення (перев. жиди) збільшилося до 20 000 меш. (1880); 1918 у Б. був підписаний мировий договір центр, держав із Україною. Під час поль. панування (192039) Б. (Brze nad Bugiem) було центром Поліського воєводства; з 1920 відомий важкими умовами табір інтернованих вояків УГА; 193031 в'язниця для опозиційних послів, м. ін. українських (комендант Бернацький Костек); 1939 большевики здобули Б., приєднавши його, разом із пов., до Білоруської ССР, хоча населення пов. чисто укр. Тепер Б. має невелику швейну, взуттєву й харчову пром-сть; пед. ін-т, учительський ін-т, зал. технікум і ряд ін. сер. шкіл.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|