Береза (Betula), листяне дерево з родини березуватих, відмінне білою корою, невибагливе на ґрунт і клімат, росте скрізь по гаях і лісах. На Україні є два гол. види: Б. біла, або бородавчаста (B. alba L. або B. verrucosa Ehrh.), до 2528 м висоти, росте окремо і всуміш з іншими породами; і Б. пухнаста, або болотяна (B. pubescens Ehrh.), нижча, росте на болотах і вогких місцях. Обидва види дуже звичайні на Поліссі, півн. Лісостепу і в нижчій смузі Карпат. Біла елястична деревина дає добре паливо і столярський матеріял, пруття вживають на віники, кору на гарбування юхти і видобуток дьогтю; березове вугілля використовується для виготовлення чорного пороху, фільтрів, у малярстві; березовий сік пють на весні як квас; напар із сухого листя і свіжий сік вживають у нар. медицині проти шлункових хвороб і ревматизму. На півдні України на пісках пониззя Дніпра і Бога виступає як ендемічна Б. дніпровська (B. borystenica Klok.). Кущова Б. низька (B. humilis) (50150 см вис.) росте на болотах Полісся, на Опіллі й на високогірях Карпат. [Б. Л.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|