лБерезіль╗, модерний укр. театр, заснований 1922 в Києві мист. обТєднанням лБерезіль╗ як експериментальна студія під керівництвом режисера Леся Курбаса; визнаний за держ. театр, лБ.╗ до 1926 працював у Києві, з 1926 Ч в Харкові. Б. мав за мету синтетично обТєднати слово, рух, жест, музику, світло й декоративне мистецтво в один ритм, в одну театральну мову, виходячи з засади, що театр не відтворює, а формує життя. Звідси застосування формальних засобів експресіоністичного театру, при внутр. відмінності від нього (гасло лактивного, думаючого театру╗), в поставі пТєс Ґ. Кайзера, Е. Толлера, А. Сінклера. Нові принципи експериментальної організації спектакля були покладені в основу праці над пТєсами світового і укр. репертуару, старими й новими: лМакбет╗ Шекспіра, лЗмова Фіеско в Ґенуї╗ Шіллера; лКороль бавиться╗ Гюґо, лЖакерія╗ Меріме, лЗолоте черево╗ Кроммелінка, лМікадо╗ Салівена й ін.; лХазяїн╗ і лСава Чалий╗ Тобілевича, лЗа двома зайцями╗ Старицького, модерні ревії: лШпана╗ Ярошенка, лАлло на хвилі╗ Вишні, Йогансена й Хвильового, лЧотири Чемберлени╗ Буревія, лПролог╗ С. Бондарчука та Курбаса І багато ін.; особливим успіхом відзначалися постави пТєс М. Куліша лНародний Малахій╗, лМина Мазайло╗, лМаклена Ґраса╗. лБ.╗ обТєднав чимало визначних акторів, серед них: М. Крушельницький, Й. Гірняк, Н. Ужвій, А. Бучма, І. МарТяненко, В. Чистякова, Н. Титаренко, С. Шагайда, Л. Сердюк, Д. Антонович, Г. Бабіївна, О. Добровольська, О. Долінін і ін.; режисерську працю провадили, крім Курбаса, Я. Бортник, Ф. Лопатинський, Б. Тягно, В. Скляренко, Б. Балабан та ін. лБ.╗ з його виразною нац. і мист. позицією став обТєктом тривалої больш. критики, що обвинувачувала театр у націоналізмі й боротьбі з партійною лінією в театрі. В кін. 1933, після арешту Курбаса, лБ.╗, як театр, ворожий больш. ідеології й політиці, був переформований і перетворений на Театр ім. Шевченка, що працює (під проводом М. Крушельницького) в дусі офіційного лсоц. реалізму╗ (див. ЕУ І, мал. 656Ч61, 663).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]