Берлін
, столиця Пруссії і до 1945 р. всієї Німеччини (1939 р. 4 339 000 меш., 1950 р. 3 335 000 меш.). До 1914 р. Б. в укр. житті не грав ніякої ролі. Під час першої світової війни в Б. скупчилося чимало українців навколо Союзу Визволення України; в 1918 р. в Б. створено укр. посольство, що існувало до 1921 р. Українці, звязані з цими установами та різними місіями УНР, дали поч. укр. колонії в Б., що став одним із гол. осередків укр. політ, еміграції. З 1921 р. до Б. почали приїздити укр. студенти. В період між двома світовими війнами в Б. діяли два політ, осередки: провід гетьманського руху і група, звязана з УВО, що пізніше увійшла до ОУН; в Б. жили кол. гетьман П. Скоропадський, деякий час полк. Є. Коновалець і през. ЗУНР Є. Петрушевич. З гром. орг-цій у Б. були Укр. Громада (з 1919 р.), спершу позапартійна, згодом наближена до гетьманського центру, і засноване 1933 Укр. Нац. Обєднання (УНО), що було під впливом ОУН і з 1937 р., а особливо після подій на Карп. Україні й пізніше, стало сильною гром. орг-ціею. Із студентських орг-цій діяли Спілка Українців Студентів у Німеччині (з 1923), Зарево (з 1931), Акад. Громада при Укр. Наук. Ін-ті і студентська централя Союз Укр. Студентських Орг-цій в Німеччині й Данціґу (з 1923 р.), а з 1939 Націоналістичний Союз Укр. Студентських Орг-цій в Німеччині. В Б. була гр.-кат. парохія, перетворена згодом на Апостольську Візитатуру (о. д-р І. Вергун), і правос. парафія. На поч. 20-их рр. жваво працювали в-ва Укр. Слово (192125) і укр. накладня Я. Оренштайна (Б.-Ляйпціґ); з менших в-в діяли: Укр. Прапор, Хліборобська Україна, Укр. Молодь, з 1936 р. в-во УНО. Виходили ж. Укр. Слово (192123 тижневик, 192324 щоденник), Укр. Прапор (192331), Літопис (192223), Osteuropische Korrespondenz (192630); націоналістична Ukrainischer Pressedienst обслуговувала з 1920-их рр. ряд укр. газет. Культ, амбасадою з поважними наук. звязками і поза Німеччиною до 1945 р. був Укр. Наук. Інститут. Під час другої світової війни ч. українців у Б. дуже збільшилося, була створена експозитура Укр. Центр. Комітету в Кракові, зорганізована нім. владою Ukrainische Vertrauenstelle (Укр. Установа Довіря), виходили часописи: націоналістичний Укр. Вісник (193845) і гетьманська Укр. Дійсність (194045), газ. Голос і ряд ін. видань для робітників, військових і полонених. Після приходу большевиків у Б. залишилися з українців тільки одиниці. В бібліотеках Б., зокрема в Пруській Держ. Бібліотеці, було чимало українознавчого матеріялу. [І. Мірчук][Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|