Безособові речення, речення з одним гол. членом речення, що виражений безособовим дієсловом або включає в себе дієслово в явній або нульовій формі. Б. р. використовуються в укр. мові широко і бувають таких типів: а) з безособовим дієсловом типу дніє, нудить, б) заперечні типу �Нема книжки�, в) з безособовим зворотним дієсловом типу �Приємно їдеться�, г) прислівникові типу �Надворі тепло�, ґ) інфінітивні різних типів, напр., �Не закувати волі�, д) т. зв. речення на -но, -то типу �Його поранено�, е) безособово-пасивні речення типу �Готувалося експедицію�. Дійова особа не може бути виражена в типі а, може бути виражена давальним відмінком у типах в, г, ґ, орудним відмінком у типах д, е. На межі Б. р. і особових речень стоять відносно-Б. р., напр., �Кажуть усячину�, де дійова особа могла б бути подана в називному відмінку, але не подається з уваги на узагальнений або неозначений характер речення. [Ю. Ш.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]