Біляшівський Микола (18671926), визначний археолог і музеолог, д. чл. ВУАН, чл. Всеукр. Археологічного Комітету й д. чл. НТШ; провадив (1890) розкопи на городищі Княжа Гора б. Канева (матеріяли в Музеї НТШ у Львові), розкопи слов. селищ і могил на Волині, досліджував селища трипільської культури в с. Борисівці на Київщині (1904); організував музей барона Штайнґеля в Городку на Волині; 190223 незмінний дир. Київ. Міськ. Художньо-Пром. і Наук. Музею (пізніше Держ. Музею, згодом Центр. Іст. Музею), для створення й розвитку якого доклав багато зусиль. В 1906 р. чл. 1 Держ. Думи, належав до Укр. Клюбу. Під час 1 світової війни уповноважений від рос. Академії Наук для охорони памяток культури в Галичині та Буковині; голова Центр. Комітету Охорони Памяток Старовини й Мистецтва на Україні (з 1917). Ред. Археологической Летописи Южной России (18971905). Найвидатніші праці: Могильник в урочище Остроня (КСт. 1888), Следы первобытного человека на берегах р. Днепра вблизи Киева (Труды VIII Археологического Съезда), Княжа Гора (КСт. 1890), Борисівське городище (Короткі звідомлення ВУАК 1925).
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|