Білгород (III�17), м. на високому березі гор. Дінця на півн. Слобожанщині; центр Білгородської обл. Б. стоїть на рос. етногр. території, що втинається півостровом в укр. територію. 1926 � 31 000 меш. Харчова пром-сть, видобуток та перероблення крейди, цементовий і азбестошиферний завод. Б. відомий з 13 в., з 16 в. оборонний пункт Слобожанщини (найміцніше укріплення т. зв. Білгородської лінії, що тяглася на 300 км); часто зазнавав нападів кримських татар; в кін. 17 в. митрополича катедра (скасував Петро І). З 17 в. існували Троїцький чоловічий і Рождественський жіночий монастирі. У 18 в. центр провінції, з 1779 пов. м. Курського намісництва, пізніше губернії. Як зал. вузол мав важливе стратегічне значення під час рос.-укр. війни 1917�19. В боях 1943 зазнав великих руйнацій.