Білоцерківська угода, укладена 28 вересня (ст. ст.) 1651 р. між Богданом Хмельницьким і поль. гетьманом Потоцьким, була наслідком поразки укр. збройних сил із їх союзниками-татарами під Берестечком. Вона була далеко важчою для України, ніж Зборівська угода: число реєстрового козацтва зменшувалося наполовину, до 20 000. Автономію діставало тільки Київське воєводство, а Брацлавське і Чернігівське мали відійти знову під королівську адміністрацію. Шляхта діставала право повернутися до своїх маєтків. Гетьман Хмельницький зобов�язувався розірвати союз із кримським ханом і зректися самостійних переговорів із чужими державами. Б. у. дала перепочинок для дальших готувань. В травні 1652 Хмельницький відновив війну з Польщею, і Б. у. втратила силу. [Б. К.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]