В останні десятиліття Б. на Україні у звТязку з загальним розвитком біол. наук досягла чималого піднесення в ряді галузей. Поряд із розгортанням праці численних, спершу самостійних (н.-д.) катедр різних високих шкіл Ч ун-тів, мед., зоотехн., ветеринарних, с.-г. ін-тів, визначну роботу в 1919Ч28 рр. провела Ботан. секція С. Г. Наук. Комітету, керована О. Янатою. 1919 почалася праця в ділянці Б. в УАН: був заснований Мікробіологічний Ін-т ім. Ф. Омельченка, Ботан. та Зоол. Секції, а також катедри с.-г. біології та експериментальної зоології УАН. Поза цими наук. закладами, діяли відповідні секції наук. при УАН т-в по великих містах. Поряд із ними працювали Укр. Біохемічний Ін-т (з 1925, видавав лНаук. Записки╗), Укр. Протозойний Ін-т (з 1923) і Укр. Патолого-Анатомічний Ін-т (1925) у Харкові з Укр. Т-вом Патологів при ньому (з 1926), що мало свої філії, Укр. Санітарно-Бактеріологічний Ін-т та ряд ін. н.-д. установ, зокрема з прикладної ботаніки та зоотехнії, з вужчим обсягом роботи. Велику ролю в розвитку Б. відіграли біол. станції, зокрема Дніпровська (заснована 1912) й Севастопольська, н.-д. праця в заповідниках, зоол. і ботан. садах, що спричинилися до систематичного вивчення фльори, фавни України та біол. процесів в окремих, із специфічними властивостями, р-нах. Ця робота дедалі більше повТязувалася з експериментальною працею в прикладній Б., зокрема в помології й акліматизації рослин та генетиці тощо. В 1920-их рр. при співпраці біологів різних галузей Н.-Д. Ін-т Мовознавства ВУАН випустив лСловник біол. термінології╗ С. Паночіні (1931), лСловник природничої термінології╗ X. Полонського (1928), серію словників зоол., ботан., мед. і с.-г. термінології та номенклятури, які містили багато біол. матеріялу. Від пол. 30-их рр., з перебудовою структури н.-д. інституцій, н.-д. біол. робота в основному сконцентрована в ін-тах АН УРСР. Відділ Біол. Наук обіймає Ін-ти Ботаніки, Зоології, Гідробіології, Біохемії, Клінічної Фізіології ім. О. Богомольця, Мікробіології ім. Д. Заболотного. Серед вид. УАН, пізніше АН УРСР з Б. найвизначніші лУкр. Ботан. Журнал╗ (в 30-их рр. лЖурнал Ін-ту Ботаніки УАН╗), лУкр. Зоол. Журнал╗, лЗб. праць Зоол. Музею УАН╗, лТруди Ін-ту Зоології та Біології АН УРСР╗, лЗб. праць Біол. Ін-ту ім. Ф. Омельченка╗, лЗб. праць╗ Дніпровської і лТруди╗ ін. біол. станцій; з пол. 1930-их рр. і досі Ч лБотан. Журнал╗, лМед. Журнал АН УРСР╗, лМікробіологічний Журнал╗, лУкр. Біохем. Журнал╗.

Серед біологів на Україні, що були звТязані з УАН, а пізніше АН УРСР, до найвизначніших належали мікробіологи О. Корчак-Чепурківський, Д. Заболотний, М. Нещадименко, Л. Тарасович, Л. Громашевський, П. Савицький, В. Дроботько, Б. Ісаченко, М. Рево, О. Бершова, О. Сидоренко та ін.; морфологи М. Мельников-Розведенков, В. Воробйов, О. Черняхівський, П. Кучеренко, М. Лисенков, О. Смирнова-Замкова; фізіологи О. Богомолець, В. Данилевський, М. Стражеско, О. Кронтовський, В. Чаговець, М. Павлів, О. Нагорний, Д. Свиренко, Р. Кавецький, О. Леонтович, В. Радзимовська, Н. Медвєдєва, Є. Занкевич; біохеміки О. Палладин, М. Гацанюк, С. Ґжицький, В. Ковальський та ін.; ботаніки В. Липський, О. Яната, М. Холодний, В. Любименко, О. Фомин, С. Навашин, Я. Висоцький, Є. Лавренко, К. Зеров, М. Попов, палеоботаніки А. Криштофович, М. Персидський і ряд ін.; в с.-г. Б. працював Є. Вотчал, в помології та акліматизації В. Симиренко і М. Кащенко, ембріолог, одночасно акліматизатор; нові сорти пшениці виводив А. Сапігин; відомий своїми експериментами Т. Лисенко; зоологи Ч І. Шмальгавзен, М. Шарлемань, Л. Лебединський, Д. Белінг, О. Никольський, О. Браунер, П. Свириденко, Я. Ролл; нові породи укр. овець і свиней вивів М. Іванов.

У 1920-их рр. пожвавішала праця біологів на Зах. Укр. Землях, що були обТєднані в Математично-Природописно-Лікарській Секції НТШ (1897), зокрема в Бактеріологічно-Хем. Ін-ті НТШ; працювали М. Музика, Л. Максимонько, В. Щуровський, Ю. Кордюк, П. Холодний; в роки між двома світовими війнами провадили дослідну роботу В. Бригідер, Р. Вайґель, Я. Гіршлер, В. Лазорко, О. Тисовський та ін. Одночасно І. Горбачевський у Празі досліджував ряд мало відомих процесів в організмі, м. ін. першим синтезувавши сечову кислоту; на еміграції в ЧСР працювали анатом і етіолог А. Старков, біолог В. Гармашів, в ЗДА Ч ентомолог О. Грановський.

Після другої світової війни нині на еміграції продовжують наук. роботу рослинник-селекціонер О. Архімович, патофізіолог І. Базилевич, іхтіологи Ф. Великохатько, Сластененко, генетик М. Ветухів, цитолог Л. Зафійовська, зоолог Е. Жарський, ентомолог Д. Зайцев, проти-столог С. Крашенінніков, ботанік Н. Осад-ча-Яната, ентомолог С. Парамонів, патолог І. Розгін, іхтіолог Ю. Русов, мікробіолог В. Панасенко, в прикладній біології Ч П. Шумовський та ін. [І. Розгін]