Бірчак Володимир (*1881), гром., наук. і пед. діяч у Галичині, після визвольних змагань на Закарпатті, де в 192030-их рр. розгорнув активну роботу в шкільництві і Пласті; д. чл. НТШ, письменник належав до групи Молода Муза; іст. повісті: Василько Ростиславич (1922), Володар Ростиславич (1930), Проти закону (1936), Велика перемога (1941), зб. оп. Золота скрипка (1937); студія про ритм Слова о полку Ігореві; Літ. стремління Підкарпатської Руси (1921, 1937) та ін. розвідки про закарп. літературу; підручники для шкіл Закарпаття. Доля після арешту 1945 невідома.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|