Бог (у греків Гіпаніс, також: Південний Буг, на відміну від Зах. Буга, який звич. називають просто Бугом), одна з найбільших ріка України, довж. � 760 км, сточище � 64 000 км² (разом з р. Інгул, що впадає до Бозького лиману), у верхній частині на Подільській висоті Б. тече повільно на рівнині широкою й болотистою долиною. В сер. течії врізається в кристалічний масив, спад р. в скелястих берегах збільшується, виступають пороги. Найбільш порожиста частина Б. між м. Первомайським і с. Олександрівкою на довж. 70 км, де стрімкі береги сягають до 90 м висоти (Мигейські,. Богданівські й ін. пороги). Нижче порогів Б. пливе через третинні вапняки й пісковики Чорноморського низу, розливаючись до 800 м (глибина 2�3 м), і б. с. Нова Одеса вливається в глибокий Дніпрово-Бозький лиман. Річкова система Б. слабо розвинена, зокрема з правого боку, бо подільські р-и спливають здебільша до Дністра. Правобічні притоки: Вовк, Згар, Рів, Савранка, Кодима. Чичиклея; лівобічні: Божок, Снивода. Соб, Синюха (у гор. течії зветься Гнилий Тикич) з Гірним Тикичем, Мертвоводи і найбільша � Інгул, що впадає до Бозького лиману. Нерівний спад, порожистість і маловодність Б. дозволяють на судноплавство лише на низу від м. Вознесенського на довж. 156 км до впаду в море, на цьому відтинку ходять пароплави. Головні пристані: Вознесенське, Миколаїв; транспорти хліба й будів. матеріялу. У порожистій частині Б. досить великі гідроресурси (135 500 кінських сил, з яких ледве використано 10 000 к.с.). [В. К.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]