Богословіє, теологія, наука про Бога та відношення створіння до Бога. Приймаючи досяги людського розуму, Б. спирається на об�явлення Боже (віра), що його джерелом є св. Письмо і христ. передання, пояснювані церквою, чим Б. різниться від філос. науки про Бога (теодицея), яка спирається тільки на досягальне людським розумом. Б. опрацювали Отці Церкви, східні й західні (Василій, Атанасій, Іван Золотоуст, Григорій Богослов, Авґустин, Григорій Великий, Оріген, Тертуліян, Іриней і ін.). В середні віки Б. увійшло у вигляді, наданому св. Іваном Дамаскином (Схід) та Томою з Аквіно (Захід). Згодом Б. диференціювалося на Б. догматичне, моральне, пастирське та ін. і допоміжні науки, як патристика, екзегеза, історія церкви, літургіка, канонічне право й ін.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]