Боснія
, одна з республік, що (разом із Герцеґовіною) входить до складу Федеративної Нар. Республіки Югославії, 51600 км2, 2565000 меш. (1948 р.); місц. українці (бл. 10 000 осіб) поселилися в Б. під час колонізаційних заходів Австро-Угорщини в 18901913 рр., перев. із Галичини і в незначній мірі з Закарпаття; найбільше скупчення українців у пов. Прнявор, Дервента, Пріедор, Босанська Градішка, Баня Лука; незначне ч. також у Славонії (нині обл. Хорватської Нар. Республіки), у пов. Славонський Брод і Новска.Із прибуттям перших укр. поселенців у Б. розпочалася й організація гр.-кат. церк. життя (перший свящ. о. Андрій Сеґеді), в 1900-их рр. перші укр. кат. священики з Галичини й перші парохії, 1907 іменовано для укр. поселенців Йосипа Жука ген. вікарієм римо-кат. архиєпархії в Сараєві; 1908 митрополит Андрей Шептицький відкрив у Камениці монастир для студитів (1922 їх змушено залишити Б.); з 1914 о. митрат Олекса Базюк став апостольським адміністратором у Баня Луці, але цю адміністратуру скасовано 1924, і всі гр.-кат. парохії в Б. прилучено до Крижевецької єпархії; 193240 виходив тижневик Рідне Слово і щорічні календарі під ред. о. М. Фірака, постали Просвіти, ощадні каси й кооперативи; культ, праці допомагала укр. студентська колонія в Заґребі; однак рівнобіжно відбувався процес денаціоналізації за браком укр. шкіл. 1920-і рр. сповнені були боротьбою з правос. рухом, що спирався на москвофілів і знаходив підтримку серб. влади.
Війна 194115 рр. підірвала розвиток укр. життя в Б.; багатьом українцям довелося покинути Б. через репресії за участь в укр. легіоні при хорв. армії та боротьбу проти серб. четніків і партизанів Тіто; частина поселилася в Срім та Бачці, ін. виеміґрували з Юґославії на Шлезьк або в Австралію й ЗДА. 1946 50 стали відновлюватися культ.-осв. т-ва, але їх діяльність розгорнулася слабо через розпорошеність і брак працівників, зокрема тому, що держава усунула від культ, роботи священиків; останнім часом українці в Б. налагоджують культ, звязки з бачванськими українцями, численнішими й краще організованими.
Література: Фірак М. Укр. оселі в Юґославії. Ілюстрований календар Рідного Слова на 1934. Дяково 1933. [О. Горбач]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|